ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ АНАЛІЗУ І ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ АНАЛІЗУ І ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУЦІЙ

12.09.2023 20:05

[2. Economic sciences]

Author: Мар’єнко Валерій Валерійович, аспірант спеціальності економіка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ



Економічна ситуація в Україні на сьогодні є достатньо складною, що обумовлює наявність цілої низки проблем в різних її секторах, в тому числі й фінансовому секторі. Серед таких проблем насамперед слід відзначити проблему дефіциту довгострокового фінансового ресурсу та  пов’язаною з цим глобальною проблемою відродження кредитування економіки, як зрештою і майбутньої відбудови країни в післявоєнний період. Залучення довгострокових ресурсів в умовах світової кризи, пандемії, військових дій попри все вимагає створення відповідних передумов, включаючи налагодження законодавчої бази, забезпечення прозорості функціонування фінансових інституцій держави тощо. 

Рівень розвитку фінансових інституцій значною мірою обумовлює реальні можливості економіки країни. Фінансова система, як один із ключових секторів економіки, надзвичайно чутливо реагує на найменші кон’юнктурні збурення. Тому суспільство насамперед зацікавлено в стабільному розвитку фінансового сектору [1].

Аналіз вітчизняної і зарубіжної практик вказує на те, що наявні системи оцінки діяльності фінансових інституцій доволі часто не дають змоги оперативно розпізнати і виявити ознаки кризових явищ і процесів в їх роботі [2,3]. Незважаючи на еволюцію поглядів, спрямованих на зміну акцентів в напрямку дослідження діяльності фінансових інституцій в сучасних умовах, які характеризуються високою мірою невизначеності, варто зауважити, що як в теоретичному так і в практичному аспектах дана проблема залишається відкритою. 

При розробці сучасних методів і моделей оптимізації діяльності фінансових інституцій в умовах невизначеності і швидкої зміни ринкової кон’юнктури слід враховувати наступні чинники:

1.Фінансова інституція, як складна система, може бути описана за допомогою набору деяких початкових характеристик (початкових змінних), які утворюють вектор, конкретне значення якого задає стан фінансової інституції. Траєкторія системи (фінансової інституції) розглядається як формальна модель поведінки фінансової інституції, яка пов’язана з проблемою співіснування фінансових посередників і фондових ринків, що істотно впливає на ступінь інформованості економічних суб’єктів і змінює ситуацію з інформаційною асиметрією. Моделювання діяльності фінансових інституцій передбачає аналіз динаміки їх фінансових ресурсів, реалізацію організаційно-виробничого підходу з побудовою відповідних виробничих функцій, розгляд функцій фінансового посередництва, інформаційного процесора або ж установи делегованого моніторингу.

2.В рамках моделі оцінювання економічних показників діяльності фінансових інституцій кожен окремий показник можна інтерпретувати як оцінку фіксованої якості досліджуваних фінансових інституцій за окремим критерієм, а значення вектора окремих показників є багатокритеріальною оцінкою інституції загалом. Проблема непорівнянності багатокритеріальних оцінок усувається шляхом побудови за вектором окремих показників (багатокритеріальною оцінкою) зведеного показника, що є деякою функцією вектора окремих показників.

3.Інтегрована оцінка ефективності діяльності фінансових інституцій передбачає визначення міри значущості окремих показників діяльності фінансових інституцій за допомогою дискретних вагових коефіцієнтів, вектор яких має рівномірний розподіл на скінченній множині всіх можливих вагових векторів. Застосування моделі вагових коефіцієнтів використовується для врахування нечислової (ординальної, порядкової), неточної і неповної інформації щодо порівняльної значущості окремих показників діяльності фінансових інституцій.

4.В рамках моделей оптимізації діяльності фінансових інституцій використовується функція прибутковості, що вказує на максимальний дохід, який може отримати фінансова інституція, варіюючи величину виробництва «витратних» і «вихідних» послуг за умови сталості всіх призначених для користувача цін на ці послуги. При цьому вибрана «технологія» виробництва послуг (у поняття такої «технології» неявно входять технологія сплати податків, технологія обов’язкового резервування, технологія дисконтування номінальних цін тощо) входить в множину всіх можливих технологій: доступних даній інституції при фіксованому векторі постійних витрат. Розглядаючи функцію прибутковості в дискретні моменти часу, отримуємо часовий ряд величин доходу фінансової інституції, який можна представити як результат оптимізації в кожен момент часу різниці між сумарною вартістю наданих фінансових послуг і сумою витрат на це виробництво. 

5.Реалізації моделей на основі інформації про діяльність регіональних фінансових інституцій дає змогу зробити висновки щодо того, як тип динаміки залучених ресурсів впливає на темп зміни власного капіталу, що є основою для визначення напрямків і реалізації відповідних заходів щодо підвищення ефективності формування фінансових ресурсів інституцій.

6.Підвищення ефективності функціонування регіональних фінансових інституцій передбачає досягнення максимального значення власного капіталу в заданий момент часу, забезпечення фіксованих темпів росту власного капіталу, підтримку заданої пропорції між власним і позиковим капіталом.

Підсумовуючи відзначимо, що питання розробки сучасних моделей аналізу і оптимізації діяльності регіональних та загальнодержавних фінансових інституцій залишається важливим та актуальним у контексті забезпечення стійкого розвитку фінансової системи України.

Список використаних джерел:

1.Бондаренко О. С., Адаменко І. П. Перспективи розвитку фінансових інститутів в економіці України. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 5. С. 8–11.

2.Комірна В.В., Стрельченко І.І. Проблеми та перспективи моделювання розповсюдження швидких процесів в середині систем фінансових інститутів. Інвестиції: практика та досвід. 2014. № 24. С. 19–22.

3.Рязанцев А.В. Аналіз зарубіжних методів оцінки діяльності комерційних банків. Інституціональний вектор економічного розвитку: зб. наук. праць МІДМУ «КПУ». –– Мелітополь: Вид-во КПУ. 2010. Вип. 3(1). С. 51-58.

____________________________________________________________________

Науковий керівник: Дмитришин Мар'ян Іванович, доктор фізико-математичних наук, професор 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення