ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2011

ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ

13.05.2022 12:07

[2. Economic sciences]

Author: Стрельченко Вікторія Сергіївна, здобувачка фахової передвищої освіти Вінницького технічного фахового коледжу, м. Вінниця


Довготривала внутрішня й зовнішня розбалансованість фінансової системи спричинила до хронічного дефіциту бюджету і платіжного балансу, що сприяло стрімкому зростанню державного боргу[1] України. Враховуючи складність ситуації, сьогодні особливої актуальності набуває питання формування ефективної системи управління державним боргом, а саме: управління його розміром та структурою, застосування спеціальних форм і методів прямого і опосередкованого впливу на процес його формування та погашення.

Мета наукового дослідження полягає у аналізі сучасного стану державного боргу, рівня ефективності управління ним та формування ефективної системи управління державним боргом у сучасних умовах.

В умовах формування та функціонування ринкової економіки державний борг постає однією із суттєвих складових державних фінансів. Обсяг боргових зобов’язань нашої держави обумовлений дефіцитом державного бюджету, залученням та використанням позик для його покриття. Розмір державного боргу України та його систематичне збільшення набуває характеру не лише фінансової, а й соціально-політичної проблеми, адже саме державний борг безпосередньо пов’язаний із проблемою економічної безпеки країни.

Аналіз зовнішніх боргових зобов’язань України дозволяє констатувати, що в міжнародному контексті зовнішня позиція України є досить критичною. Відношення зовнішнього боргу до ВВП наближається до середнього показника для країн з низьким і середнім рівнем доходів, який становить 66%. При цьому відношення зовнішнього боргу до ВВП для країн цієї групи вважається оптимальним нарівні 35 %. В Україні цей показник становить 56% , що майже вдвічі перевищує допустиму межу.

Стабілізація економічної ситуації, забезпечення ефективного наповнення державного бюджету та зменшення зовнішнього державного боргу, актуалізує дослідження державного боргу, його структури, шляхи вдосконалення фінансово-правового механізму управління та обслуговування державних боргових зобов’язань.

Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення . З цього визначення державного боргу зрозуміло, що йдеться і про внутрішній, і про зовнішній державний борг.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави громадянам та юридичним особам, які придбали цінні папери. Внутрішній держаний борг виникає у зв'язку із залученням коштів від вітчизняних кредиторів у національній валюті.

Зовнішній державний борг - сукупність заборгованості держави за позичками на зовнішньому ринку. Він складається з: позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу; позик на підтримку національної валюти; позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів; гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками.

Наразі існує велика кількість нормативно-правових актів, які частково регулюють порядок утворення державного боргу, його обслуговування та погашення, проте вони не створюють цілісної системи щодо визначення порядку, форм та методів ефективного управління ним [2]. Відповідно до ст.92 Конституції України[3] порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу, випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи встановлюються законами України: Бюджетним кодексом України[4]; Законом України від 23 лютого 2006 р. № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок»[4]; Законом України від 23 листопада 1996 р. №537/96-ВР; «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян»[5]; Законом України від 20 квітня 2000 р. № 1697-ІІІ «Про реструктуризацію боргових зобов’язань Кабінету Міністрів України [6] перед Національним банком України». Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також рядом підзаконних нормативно правових актів: Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 787 "Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій; Постановою КМУ від 31 січня 2001 р. № 80 «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик».

Сучасний стан державних боргових зобов’язань в Україні вимагає перегляду та оновлення правового забезпечення створення, управління та обслуговування державного боргу [7], адже чинне законодавство недостатньо повно регулює зазначені питання. Так поняття державного боргу в українському законодавстві, невиправдано звужено. Це може призвести до низки проблем, починаючи з прогнозування основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни і закінчуючи питаннями обліку та звітності щодо державного боргу. 

За відсутності спеціального закону про державний борг у нашій країні діє низка законодавчих та нормативно правових актів, які ситуативно та фрагментарно врегульовують лише окремі питання утворення державного боргу, пов'язують його виникнення тільки із зобов'язаннями держави в особі уряду, що не повною мірою відповідає загальноприйнятій міжнародній практиці у даній сфері.

Тому, дослідження стану державного боргу в Україні [8] засвідчили про стрімке зростання його обсягів, що негативно впливає на стан соціально-економічних процесів та економічну безпеку держави. Застосування оптимізаційних заходів у вирішенні проблем боргової політики потребують формування ефективної системи управління державним боргом, складовими якої мають бути дієві принципи, функції та методи управління, що будуть направлені на об’єкт управління задля досягнення державою поставленої мети у процесі управління державним боргом України.

Список літератури:

1. Державний борг та гарантований державою борг [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

2. Колупаєва І.В. Управління державним боргом: аналіз, методи та напрями вдосконалення / І.В. Колупаєва // Вісник Волинського інституту економіки та  менеджменту. – Луцьк, 2018 

3. Конституція України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

4. Бюджетний Кодекс України: Законом України від 23 лютого 2006 р. № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок»  (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

5. Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян: Закон України від 23 листопада 1996 р. №537/96-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

6. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua. 

7. Вівчар О. Й. Особливості управління державним боргом та методи його удосконалення [Електронний ресурс] / Вівчар О. Й., Солдак М. Ю. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2011_720/56.pdf. 

8. Кравчук Є.В. Система управління державним зовнішнім боргом// Формування ефективної системи управління державним зовнішнім боргом.

______________

Науковий керівник: Брода Аліна Юріївна, к.ю.н., Вінницький технічний фаховий коледж



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення