"СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА" ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ ВИСОКОЕФЕКТИВНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ В ДЕРЖАВІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

"СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА" ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ ВИСОКОЕФЕКТИВНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ В ДЕРЖАВІ

05.09.2021 22:08

[2. Економічні науки]

Автор: Мямлін В.В., докт. техн. наук., с.н.с., професор, кафедра «Вагони та вагонне господарство», Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, м. Дніпро


Головна умова життя людини – виробництво матеріальних і духовних благ, за допомогою яких люди задовольняють свої потреби. Тому повинна бути така економіка, яка б максимально цьому сприяла. Свого часу вивченням законів суспільного виробництва і виробничих відносин, а також розподілом матеріальних і духовних благ на різних стадіях розвитку людського суспільства, займалася політекономія. Основним економічним законом розвитку суспільства, політекономія вважала закон обов'язкової відповідності виробничих відносин характеру продуктивних сил [1]. Але на підставі розпливчастих знань політекономії побудувати ефективну економічну модель так і не вдалося.

Сучасні ліберальні економічні моделі, які нам сьогодні активно насаджуються Заходом, також є далеко не ідеальними, вони сповнені протиріч, які породжують негативні явища, пов'язані з постійним зростанням інфляції, хронічним дефіцитом бюджету, масовим безробіттям, нестачею обігових коштів, а в підсумку все закінчується глибокою кризою. Тому такі економічні моделі ніяк не можна вважати ефективними. На думку автора «ефективної» економікою може бути тільки така економіка, при якій немає інфляції, немає дефіциту бюджету, постійно відбувається зниження цін, весь час зростає продуктивність праці, існує потужна підтримка соціальних верств населення, люди впевнені в завтрашньому дні і не перебувають в стані постійної депресії.

Аристотель дуже вірно підмітив, що «благо скрізь і всюди залежить від дотримання двох умов: правильного встановлення кінцевої мети і відшукання відповідних засобів, що ведуть до кінцевої мети».

Дійсно, в першу чергу необхідно чітко усвідомити, який рівень життя і образ держави ми бажаємо отримати в кінцевому результаті, після впровадження тієї чи іншої економічної моделі. Відомо, що існує т. з. причинно-наслідковий закон. Хочеш виростити пшеницю – саджай пшеницю, хочеш виростити кукурудзу – саджай кукурудзу. Як говориться у відомому прислів'ї: «що посієш, те й пожнеш!».

Інженери добре розуміють, що перед тим, як побудувати новий виробничий об'єкт, його треба спроектувати. При проектуванні закладаються всі основні техніко-економічні показники майбутнього підприємства, особливо його технології. Від проектувальників-технологів безпосередньо залежить, чи повторить цей проект день вчорашній, чи стане передовим підприємством у своїй галузі – підприємством XXI століття.

Те ж саме стосується і побудови макроекономічної моделі національної економіки. Це також складний механізм, який потребує суворої ув'язки усіх елементів. До того ж, щоб механізм чітко працював повинен виникнути системний ефект, який називається «емерджентністю».

Автор переконаний в тому, що інженерному (технічному) мисленню на сьогоднішній день підвладне вирішення багатьох «гострих» і «важко вирішуваних» завдань, що стоять перед суспільством, в тому числі й економічних. Якщо для вченого негативний результат – це також результат, то для інженера негативний результат не має ніякого сенсу – будь-який механізм, прилад або процес повинні обов'язково функціонувати. Непрацюючий механізм або нефункціонуючий технічний процес – це нонсенс.

Як показав досвід, поняття «технологія» і сама технологія можуть бути успішно використані в будь-якій сфері людської діяльності, а не тільки у виробничій. Технологія (від грец. τέχνη – «мистецтво», «майстерність», «вміння»; λόγός – «слово», «думка», «сенс», «поняття») – сукупність методів та інструментів для досягнення бажаного результату, а якщо брати в більш широкому сенсі – застосування наукового знання для вирішення практичних завдань [2, 3].

Фінансово-економічна система в залежності від тих принципів і правил, які покладені в основу її побудови, може функціонувати по-різному. В одних випадках вона гальмує розвиток економіки, а в інших – здатна прискорювати його.




Вже давно назріло питання про те, що потрібен чіткий інструментарій, який би дозволяв слабкі економічні рішення трансформувати в сильні економічні рішення. Таким інструментарієм може стати «соціально-економічна» технологія, яка заснована на інженерному досвіді проектування складних систем і методах системного аналізу та імітаційного моделювання. Наведемо деякі поняття, запозичені з теорії складних систем, які мають важливе значення і для модернізації макроекономіки: «система» – сукупність елементів, яка призначена для виконання певної функції та утворююча при своєму об'єднанні нову властивість, якої не мають окремо взяті елементи (наприклад, нова властивість може полягати в тому, що система починає ефективно функціонувати); «ситуація» – результат взаємодії між собою двох або більше елементів системи (наприклад, товарна і грошова маси); «проблемна ситуація» – виникнення суперечності, як результату взаємодії між собою двох або більше елементів системи, яка не задовольняє споживача системи (наприклад, кількість коштів, що спрямовуються на споживання, не відповідають сумарній вартості товарів); «протиріччя» – властивість зв'язку між двома параметрами системи, при якому зміна одного з цих параметрів, в потрібному для споживача напрямку, викликає неприпустиму для споживача зміну іншого параметра (наприклад, підвищення зарплат і пенсій викликає підвищення цін на товари). 

«Соціально-економічна» технологія дозволяє знаходити і усувати протиріччя існуючої економічної моделі, розкривати її можливі резерви, пов'язувати між собою окремі важливі параметри, адаптуючи її до конкретних умов кожної окремої держави, що підвищує продуктивність макроекономічної системи в десятки разів. Ця технологія дозволяє подібно лекалу вписувати існуючі макроекономічні моделі в деяку типову технологічну модель. Таким чином, може бути здійснений реальний перехід від статичної економіки (економіка «тупцювання на місці»), до динамічної економіки (економіка «інтенсивного розвитку»). Найголовніше, що метаморфоза макроекономіки здійснюється в найкоротші терміни, а не триває десятиліттями. Дану економічну модель можна умовно порівняти з замкнутою системою трубопроводів, що дозволяє з великою швидкістю обертати постійну грошову масу.

За допомогою «соціально-економічної» технології була отримана «Модель високоефективної національної економіки» [4-12]. Модель є безінфляційною, зовсім не має потреби в додаткових емісіях, забезпечує дуже добре наповнення бюджету і створює оптимальні умови для розвитку виробництва. Дана Модель являє собою безпрецедентний варіант ринкової економіки соціальної спрямованості та являє собою унікальний працездатний механізм, що дозволяє здійснити швидкий реальний перехід від повільного «сталого розвитку» до розвитку динамічного та інтенсивного. Приватна ініціатива, підкріплена жорстким контролем з боку держави, зможуть в умовах дії запропонованих нових економічних принципів дати фантастичні результати. Модель вже пройшла апробацію за допомогою імітаційного моделювання на комп'ютерах і повністю підтвердила свої позитивні якості. Дана Модель рекомендується до впровадження різними державами, які потребують швидкого розвитку економіки.

Література:

1. Политическая экономия: Учебник / Островитянов К. В. и др. Москва : Государственное издательство политической литературы, 1955. 640 с.

2. Горохов В. Г. Понятие «технология» в философии техники и особенность социально-гуманитарных технологий. Эпистемология & философия науки. 2011. Т. XXVIII. № 2. С. 110-123.

3. Розин В. М. Понятие и эволюция технологии. Идеи и Идеалы. 2018. № 2 (36). Т. 2. С. 3-15.

4. Мямлин В. В., Мямлин С. В. Основные научные принципы создания высокоэффективного экономико-финансового «механизма» в государстве. Независимое исследование с позиций IT-технологий: монография. Киев-Днепр : Монолит, 2019. С. 40-58.

5. Мямлин В. В. Теория бесприбыльной альтернативной экономики как основа нового экономического мировоззрения. Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. 2009. Вип. 26. С. 222-230.

6. Мямлин В. В. К вопросу о категории прибыли. Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна.2010. Вип. 29. Дніпропетровськ : Вид-во ДНУЗТ, 2010. С. 268-279.

7. Мямлин В. В. Существующая прибыльно-финансовая модель хозяйствования - основная причина кризиса мировой экономической системы и краха финансовой системы. Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. 2008. №. 25. С. 241-247.

8. Мямлін В., Мямлін С. Як Україні запустити потужний економічний «двигун»? Світ. 2018. № 3-4. С. 3.

9. Мямлин В. В., Мямлин С. В. Экономическая симфония, или Советы для будущих реформаторов. Электрон. версия Газеты «2000». URL:  https://www.2000.ua/blogi/avtorskie-kolonki_blogi/ekonomicheskaja-simfonija_-ili-sovety-dlja-budushih-reformatorov.htm.

10. Мямлін В. В., Мямлін С. В. Істина сутність категорії «прибуток» та її негативний вплив на розвиток економіки. Світ економічної науки. Випуск 11: Зб. тез Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 19 лютого 2019 р.). Тернопіль, 2019. С. 46-51.

11. Мямлин С. В., Мямлин В. В. Категория «прибыль» и ее антинаучная сущность. Глобальні виміри захисту економічної конкуренції: матер. II Між-нар. наук.-практ. конф. (28 лютого 2018 р., Київ). Київ : ТОВ «Тенар», 2018 р. С. 80-83.

12. Мямлин В. В., Мямлин С. В. Сбалансированность товарной и денежной систем без дополнительных эмиссий денег как основное условие интен-сивного развития экономики государства. Світ економічної науки. Випуск 9: Зб. тез Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 27 листопада 2018 р.). Тернопіль, 2018. С. 135-140.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення