К. СКІННЕР ПРО ЧОТИРИ ЗМІНИ (ЕПОХИ) В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

К. СКІННЕР ПРО ЧОТИРИ ЗМІНИ (ЕПОХИ) В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

03.09.2021 22:20

[2. Економічні науки]

Автор: Петасюк О.І., канд. істор. наук, доцент, доцент кафедри новітньої історії України, історичний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ


У кожну епоху свого розвитку людство переступає якісно нову цивілізаційну межу. Для адекватного сприйняття сучасних трансформацій і винесення історичних уроків, потрібно володіти знаннями про бекграунд змін. Якими стежками ми прямували до глобальної епохи, які знаки та тренди зустрічалися на цьому шляху? Пропоную до розгляду погляд з цього приводу провідного фінансового експерта Кріса Скіннера, викладеного ним у праці «Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного» (2018 р.).

Ще 1980 р. філософ Е. Тоффлер застосував «хвильову метафору» в накресленій ним схемі розвитку цивілізації. Три етапи – три хвилі – кордони яких умовні, репрезентували собою аграрну-індустріальну-постіндустріальну стадії розвитку цивілізації. В їх основі революційні зміни, які визначали наступні «хвилі». Так і за Скіннером,  кожна епоха – це революційні зміни, з наголосом у сфері обміну грошима та цінностями. Він, як спеціаліст у фінансовій сфері, вважає: походження грошей відбиває походження людства. Дана теза задає тон його огляду головних віх історії людства. За Скіннером, їх нараховується чотири, якщо не рахувати майбутню віху.    

Природа людини допитлива, з прагненням добробуту, з бажанням вдосконалюватися. Вона виступає однією із рушійних сил історичного процесу, бо зумовлює його динаміку. Думки різних вчених перетинаються в тому, що в плані людського поступу багато що залежить або скеровується пануючою світоглядною картиною світу. Тобто настановами, цінностями, переконаннями, які містяться у ній.  За його спостереженням, із усіх живих істот вижили лише ті гомініди, які змогли, об’єднавшись у племена, сформувати, умовно кажучи, «первісний» інформаційний контекст [1, с.14]. Додамо, із залученням до нього мови, звичаїв, традицій, ранніх форм релігії та мистецтва. Звідси, на думку дослідника, і постає І епоха: виникнення загальних переконань, які, як на мене, зцементовували суспільство. 

ІІ епоха – винахід грошей [1, с.14]. Осілий спосіб життя кардинально вплинув на розподіл праці та появу грошей у найдавніших східних цивілізаціях. Вимальовується така функція грошей як інститут управління суспільством та його економікою. Скіннер звертає увагу на важливість для прогресу закріплення в картині світу такого загального переконання, яке наділило гроші властивістю цінності та комунікації.

ІІІ епоха: промислова революція або індустріальна епоха, яка призвела до володарювання фірм-монолітів. Поштовхом до змін стала поява парової тяги: пароплави і паровози надали комунікації континентального характеру. З’являється одна із предтеч глобальних зв’язків – зовнішня торгівля, яку  держави стали забезпечувати та убезпечувати за допомогою банків. Замість золота людність призвичаїлася обмінюватися папірцями. Таким чином постали такі знаки-інновації ІІ епохи як банкноти, чеки, асигнації [1, с.17].

Знаки ІV епохи «мережевого століття»: біткоїни, Інтернет-банкінг. Її початок можливо вести від винайдення ENIAC (1940-і рр.) – «електронного цифрового інтегратора і обчислювача» [1, с.19]. Темпи розвитку ще більше пришвидшуються завдяки новітнім технологіям. Скіннер вказує на таку відмінність між цією епохою і попередніми: «час і простір починають стискатися», завдяки чому люди не так розділені у просторі і часі [1, с. 20]. Зазначимо, що фактично у кожній епосі відстань між ними у цьому сенсі поступово скорочувалась, тепер її майже не існує. Мільярди людей, які не мали доступу до цифрових послуг, тепер послугуються мережею [1, с. 21]. Не банки фігурують великими гравцями, а великі технологічні кампанії-платформи, що вміють комунікувати у режимі реального часу: Google, Apple, Facebook, Amazon  [1, c. 73]. 

Нинішню епоху можна уявляти і у вигляді якісно змінюючих одних одного через кожні 10 років поколінь інтернету, а саме перше покоління (1990); Web 2.0 (2000-і), зародження соціальних мереж; Web 3.0, інтернет цінностей; Web 4.0, ера інтернет речей; Web 5.0, час «семантичної павутини» з 2030-тих рр. [1, с. 28], коли ресурс мовою людей доповнюватиметься описом, зрозумілим комп’ютеру. Трендами сьогоднішнього дня стали такі елементи семантичної павутини як машинне навчання, штучний інтелект (ШІ), глибоке навчання (просування до повноцінного ШІ) [1, с. 81]. Після першого покоління смартфонів (2007), «мобільний» і «соціальний» світи стало складно розмежувати.

Контури минулих епох, конфігурації глобальної та майбутньої дають нам підстави стверджувати: різноманітні фінансові інновації сприяють якісним змінам, що допомагають долати еволюційні рубежі і зберігати висхідний вектор цивілізаційного розвитку.

Література:

1. Скіннер К. Людина цифрова / пер. з англ. Г. Якубовська. Харків: Вид-во «Ранок»: Фабула, 2020. 272 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення