ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ НЕФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ МЕНЕДЖМЕНТУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ НЕФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ МЕНЕДЖМЕНТУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

03.09.2021 22:17

[2. Економічні науки]

Автор: Надейко М.М., аспірант, кафедра економіки та підприємництва, Львівський університет бізнесу та права, м. Львів


Дієвими інструментами управління соціальною відповідальністю, як свідчить міжнародна практика, є ведення соціального обліку та складання нефінансової звітності про результати виконання соціальних програм і доведення їх до стейкхолдерів. За визначенням представників Глобального договору ООН, нефінансова звітність (соціальна звітність, або звітність із сталого розвитку) – це документально оформлена сукупність даних комерційної організації, що відображає стан компанії, принципи та методи співпраці з групами впливу, результати діяльності компанії в економічній, соціальній та екологічній сфері життя суспільства [4, с. 6]. Необхідність такого роду звітування має бути як внутрішнім переконанням так і регламентованим нормативно-правовими актами. 

Основне завдання нефінансових звітів – інформування про економічні, екологічні та соціальні наслідки повсякденної діяльності компанії. У цьому звіті також відображено цінність організації та модель управління, продемонстровано зв’язок між її стратегією та прихильністю до стійкої глобальної економіки. 

Основна мета нефінансової звітності – допомогти підприємствам вимірювати, зрозуміти та повідомити стейкхолдерам про свою економічну, екологічну, соціальну та управлінську діяльність, а потім встановлювати цілі та ефективніше керувати змінами. 

Нефінансова звітність має різні: форми підготовки, від визначених і затверджених міжнародними стандартами, які визначають її зміст та формат, до складених у вільній формі за власними ідеями та поняттями; назви, а саме: звіт про сталий розвиток; звіт про корпоративну соціальну відповідальність; соціальний звіт; звіт про прогрес у реалізації принципів Глобального договору; інтегрований звіт. Це означає, що єдиного інструменту або форми нефінансового звіту не існує. Є лише рекомендації від різних організацій, які мають вплив на суспільну свідомість, які прописані у стандартах. 

Основними стандартами, що можуть бути використані у процесі формування форми нефінансової звітності можна вважати такі як:

ISO 26000 «Соціальна відповідальність» – рекомендації щодо заходів досягнення соціальної відповідальності підприємства, компанії. 

ISO 14000 сукупність стандартів екологічного менеджменту: надає практичні інструменти для компаній і організацій, які хочуть здійснювати екологічно свідоме управління діяльністю. 

London Benchmarking Group, інформує на своєму сайті, як «глобальний стандарт вимірювання і управлінні інвестиціями корпоративного співтовариства» ефективність діяльності та вимірювання та облік впливу 

Сукупність показників Індексу сталого розвитку Dow Jones відстежує показники запасів провідних світових компаній з точки зору економічних, екологічних та соціальних критеріїв.

Рада зі стандартів бухгалтерського обліку сталого розвитку (SASB) опублікувала в листопаді 2018 року повний набір 77 галузевих стандартів бухгалтерського обліку сталого розвитку за результатами шести років досліджень та великих консультацій на ринку.

Для підвищення прозорості та довіри підприємствам рекомендують залучати незалежних консультантів, експертів та аудиторів нефінансової звітності тобто використовувати зовнішнє запевнення. Такі дії сприятимуть точності звітів, та дозволять приймати більш ефективні рішення. 

Більшість дослідників стверджують, що зміст соціальних звітів українських підприємств не відповідає міжнародним стандартам. Вітчизняні нефінансові звіти містять незначну кількість показників, що оприлюднюються. Для українських підприємств притаманна вільна форма звіту. Проблема такої форми полягає в тому, що вона не підлягає верифікації. Мета таких форм є підвищення рейтингу підприємства та формування позитивного іміджу у громаді. У переважній більшості ці форми призначаються для зовнішніх користувачів і містять інформацію про благодійні програми підтримки освіти, охорони здоров'я, культури і спорту тощо. Такі соціальні звіти. З умови необхідності презентування їх задля інвестиційних питань вони підлягають соціальному – аналізу ефективності соціальних програм компанії і перевірки їх відповідності вибраним стандартам. 

Стандартизований звіт є ґрунтовним документом, визнаним в міжнародному співтоваристві (незалежно від назви), оскільки служить інформаційним віддзеркаленням діяльності господарюючої структури у сфері корпоративної відповідальності і сталого розвитку, та формується на основі систематичної внутрішньої і зовнішньої звітності. Спектр питань такої звітності може впливати на вартість бізнесу, ухвалення суттєвих для нього рішень заінтересованими сторонами. Основні питання, які відображаються у звіті, є: внесок компанії в економіку країни і регіонів присутності, екологія, етичні питання ведення бізнесу, підтримка місцевих співтовариств, персоналу, а також корпоративна філантропія [1].

З 2018 року було прийняте рішення Верховної ради України, про що було внесено зміни в Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», додати ще одну форму звітності, яка б мала стати основою нефінансової звітності – Звіт про управління. Це документ, в якому підприємство має подати інформацію про стан поточних справ і плани на майбутнє. Цей звіт мав би містити як фінансову так і нефінансову інформацію. Така інформація мала б давати уявлення про ризики для діяльності даного підприємства. Але у зміненому законі не міститься інформація про перелік чи структуру такої інформації. Зміст такої інформації можна ідентифікувати у Директиві ЄС яка лежить в основі цих змін. 

Структура фінансової частини такого звіту має містити дані про перспективи та стратегії розвитку підприємства, його діях протягом звітного періоду. А саме: придбання цінних паперів, виникнення цінових, кредитних та інших ризиків. Ці дані мають підтверджуватись фінансовою звітністю [5].

Звіт про управління зобов’язані подавати середні і великі підприємства. При цьому середні мають право не вказувати нефінансову інформацію.

Форма звіту законодавчо не встановлена. Мінфіном було опубліковано проект змін до НП(с)БО 1 але там відсутня інформація про форму звіту, а є лише перелік необхідної інформації. У звіті має міститись інформація за такими напрямками: організаційна структура та опис діяльності підприємства, результати діяльності, ліквідність і зобов’язання, навколишнє середовище, кадрова політика, ризики, дослідження та інновації, фінансові інвестиції, перспективи розвитку, корпоративне управління. 

Не зважаючи на значний масив інформації соціальних звітів підприємств, що долучились до практики такого роду звітування, можна стверджувати, що важко ідентифікувати необхідну інформацію для зовнішніх користувачів. На нашу думку, звіт, швидше, формують з метою позитивного позиціонування себе як соціально відповідального перед внутрішніми стейкхолдерами, переважно споживачами, контрагентами, інвесторами. Він мало інформативний для зовнішнього інвестора, бо не містить фінансової інформації про тенденцій розвитку та органів влади для формування інтегрованих й консолідованих звітів. 

З метою уникнення цих проблем необхідно сформувати форму звіту менеджменту соціальної відповідальності за внутрішніми та зовнішніми векторами. Перелік деталізованої інформації, що планує висвітлювати підприємство обирається управлінським персоналом самостійно, залежно від того на якому рівні соціальної відповідальності перебуває і за якими векторами здійснює заходи. Мета звіту – формування інформації про стан соціальної відповідальності та її ефективність для потреб управління. 

Особливості такої форми полягатимуть в такому: 

- він міститиме як кількісні так і якісні показники;

- частина пропонованих напрямів інформативно може бути забезпечена у стовпці «коментар». Це стосується заходів за зовнішніми векторами. Наприклад, такі як: постійне удосконалення асортименту та якості пропонованої продукції та послуг; забезпечення добросовісної конкуренції; участь у міжнародних виставках та конкурсах з метою удосконалення; використання не агресивної та правдивої реклами; застосування лояльної цінової політики.

- частина показників, що подаватимуться у Звіті мають бути взаємоузгодженими з фінансовою звітністю підприємства. Відповідальність перед державними фіскальними органами та державою характеризується обсягом отриманого прибутку та сплати різного роду податків за звітний період. Порівнявши показники звітного та попереднього до звітного року підприємство може не лише визначити на скільки змінилась ситуація, але і знайшовши відношення з витратами за кожним напрямком, визначити ефективність кожного вектору соціальної відповідальності.

- перелік інформації має відповідати вимогам положень GRI. Це дозволить трансформувати звіт залежно від потреб кінцевого користувача – персонал підприємства, власники та акціонери, органи влади, міжнародні організації та інвестори. 

Можна ідентифікувати вигоди, що отримає підприємство у результаті формування нефінансової звітності і в цілому впровадження менеджменту соціальної відповідальності: підвищення ефективності управління підприємством – усунення вузьких місць стратегій та мінімізація ризиків, зниження рівня напруги в колективі, зацікавленість у працевлаштуванні на конкретному підприємстві, підвищення продуктивності праці та зниження плинності кадрів, створення інтелектуального капіталу, формування позитивного гудвілу компанії, зростання доходу; підвищення рівня довіри перед контрагентами, органами влади та фіскальними органами – збільшення попиту на продукцію, диверсифікація ринків збуту, можливість отримання преференцій та державних гарантій; формування іміджу відкритості та прозорості – доступ до ринків капіталу, підвищення інвестиційної привабливості через проходження «соціальних фільтрів». 

Варто зазначити, що тенденції розвитку сучасного економічного суспільства проявляються у формуванні загального інтегрованого звіту, як документа, в якому представлено фінансові та нефінансові показники діяльності підприємства (як правило, за рік). Така тенденція є позитивною, оскільки, відповідно до вимог стандартів Глобальної ініціативи звітності (GRI), частину показників, які представляють у фінансових звітах необхідно дублювати у нефінансових. Звіт про управління є першим кроком до вирішення цих питань. У межах даного дослідження ми не ставили за мету формування такого звіту. Але за потреби, запропонована форма може бути трансформована і у такий інтегрований звіт. Це можливо за умови розширення сукупності фінансових показників. У цьому випадку управлінський персонал матиме можливість оцінювати довгострокові ризики. 

Література:

1. Аналітичний звіт «Корпоративна соціальна відповідальність 2005-2010: стан та перспективи розвитку». URL: http://uniter.org.ua/data/block/research_ukr_final.pdf (дата звернення 27.11.2020).

2. 9 головних підсумків конференції про річні звіти Corporate Reporting Conference. URL: https://toplead.com.ua/ua/blog/id/nefinansovye-otchety-217/ (дата звернення 27.12.2020)/

3. Звонар В. П. Соціальна відповідальність як соціоекономічний феномен: теорія та економічні реалії: монографія. К: Інститут демографії та соціальних ім. М. В. Птухи НАН України, 2018. 288 с.

4. Лазоренко О., Колишко Р. Посібник із КСВ. Базова інформація з корпоративної соціальної відповідальності. К.: Енергія, 2008. 96 с.

5. Звіт про управління: что это такое, как его делать и какие новые возможности он дает. Гид по отчету для бизнеса. BusinessViews. 2018. URL: https://businessviews.com.ua/ru/strategies/id/zvit-pro-upravlinnja-1837/ (дата звернення 18.12.2020)/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення