РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В КРАЇНАХ ЄС І УКРАЇНІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В КРАЇНАХ ЄС І УКРАЇНІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

02.11.2022 22:29

[2. Економічні науки]

Автор: Кучерява Владіслава Володимирівна, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна


За останні декілька років відбувся суттєвий прогрес у сфері цифровізації та новітніх технологій. Розвиток цифрових технологій стосується багатьох сфер сучасного життя, від освіти та робочих місць до системи соціального забезпечення та впливу на систему державного управління. Цифрові інструменти забезпечують прозорість влади та ефективніше електронне урядування, сприяють економічному зростанню, виробництву та експорту, через підвищення продуктивності існуючих індустрій, та створення принципово нових сфер цифрової економіки з підвищеною доданою вартістю. Також цифровізація веде до спрощення умов для розвитку бізнесу, залучення інвестицій, та надає ширші можливості для задоволення інтересів та захисту прав споживачів. 

Підхід ЄС до цифрової трансформації означає розширення можливостей та залучення до неї кожного громадянина, посилення потенціалу кожного бізнесу та вирішення глобальних викликів, і передбачений рамковими та стратегічними документами, такими як: Стратегія Єдиного цифрового ринку (Digital Single Market Strategy for Europe) [1], Підключення до Європейського Гігабітного суспільства (Connectivity for a European Gigabit Society) [2], розробленої стратегії Цифрова Європа 2025 (Digital Europe 2025) і Програми розвитку загальноєвропейських стандартів для телекомунікацій і цифрових технологій [3].

Стратегія Єдиного цифрового ринку ЄС була запропонована Європейською Комісією у 2015 році з метою досягнення синергії між країнами ЄС у царині новітніх технологій, транскордонної торгівлі та надання послуг в межах Єдиного цифрового ринку (далі – ЄЦР). Стратегія спрямована на те, щоб економіка, промисловість та суспільство Європи в повній мірі скористатися перевагами нової цифрової ери. ЄС активно створює вільний та безпечний ЄЦР, де люди можуть безпечно спілкуватись, здійснювати покупки в інтернеті без кордонів, а підприємства можуть продавати свої товари/послуги через інструменти електронної комерції по всьому ЄС [4]. Тобто, ЄЦР пропонує розширені можливості для: користувачів, малого та середнього бізнесу, інноваційних стартапів, креативного сектору, наукового та безпекозміцнюючого співробітництва у додаток до модернізації вже існуючих індустрій. За оцінками, цифровізація виробництва до 2025 року принесе ЄС 1,25 трлн. євро. [5].

Головна мета ЄЦР ЄС – усунення зайвих регуляторних бар’єрів і перехід від окремих національних ринків до єдиного, із загальноєвропейськими уніфікованими правилами у трьох секторах Телекомунікації, Довірчі Послуги, та Електронна Комерція.

Україна, як одна з найбільших сусідніх країн ЄС, може бути важливим партнером, який сприяє зростанню європейського цифрового ринку. Більше того, Україна чітко заявляє про свій намір інтегруватися до ЄЦР ЄС і визначає цей намір одним із ключових пріоритетів і завдань, у тому числі і шляхом імплементації Угоди про асоціацію включно з Додатком ХVII-3, який містить положення щодо узгодження в сфері телекомунікацій, частотного нагляду, довірчих послуг, електронної комерції, ІТ-послуг, аудіовізуальних засобів масової інформації, авторського та суміжних прав і захисту персональних даних. 

Електронна Комерція. Станом на сьогодні відповідно до Додатку XVII-3 Угоди про асоціацію єдиним актом у сфері електронної комерції, положення якого мають бути імплементовані в національне законодавство України, є Директива № 2000/31/ЄС. На виконання цього зобов’язання був прийнятий Закон України «Про електронну комерцію», положення якого в цілому відповідають Директиві № 2000/31/ЄС. Однак протягом останніх п’яти років, відповідно до ухваленої Стратегії розвитку цифрового ринку в ЄС, були здійснені  кроки щодо гармонізації права ЄС в сфері електронної комерції [6].  

З урахуванням основних змін у законодавчому полі ЄС, а також тенденцій у регулюванні сфери електронної комерції, в Україні мають бути найближчим часом врегульовані наступні аспекти: 

А) Захист прав споживачів, підвищення їхньої довіри та безпеки, у т.ч. за транскордонними угодами: 

- забезпечення дотримання прав та інтересів споживачів на всіх етапах: перед, під час та після покупки товарів/ послуг на ринку електронної комерції; 

- заборона геоблокування та геодискримінаційних практик; 

- регулювання порядку укладення дистанційних контрактів на поставку цифрового вмісту та цифрових послуг і захист прав споживачів за контрактами;

Б) Діяльність онлайн-ринків та торговельних майданчиків: 

- регулювання питання відповідальності електронних торговельних майданчиків перед споживачем за недобросовісні дії сторонніх продавців; 

- визначення чітких правил розміщення інформації про продавця з можливістю перевірки даних про суб’єктів господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій; 

- розширення переліку дій, що підпадають під нечесну підприємницьку практику; 

- забезпечення достовірності та об’єктивності системи відгуків про товари; 

- запровадження заходів щодо запобігання монополізації ринків великими торговельними онлайн-майданчиками (за зразком DMA);

В) Ефективна система захисту прав споживачів та врегулювання спорів: 

- запровадження механізму досудового врегулювання спорів між споживачами та продавцями (альтернативні способи вирішення спорів про порушення прав споживачів); 

- створення онлайн-платформи розв’язання спорів у сфері електронної комерції (аналог платформи ODR в ЄС);

Г) Заходи зі стимулювання розвитку транскордонної електронної торгівлі: 

- спрощення системи оподаткування та розмитнення товарів, які імпортуються в результаті дистанційної купівлі-продажу; 

- забезпечення прозорої та доступної доставки.

Телекомунікації. Стратегічна мета інтеграції в ЄЦР ЄС для України - це отримання режиму внутрішнього ринку у телекомунікаційному секторі. Для України це може означати нові можливості доступу до онлайн-ринків та е-послуг держав-членів ЄС, зокрема, спрощення правових та адміністративних бар’єрів, приєднання до єдиних правил для вільного транскордонного поширення онлайн-послуг та контенту, онлайн-платежів, спрощення процедур цифрових контрактів, ліцензування, оподаткування та оформлення авторських прав, але за умови створення систем захисту персональних даних і кібербезпеки в Україні, в тому числі [7]:

А) Законодавче/регуляторне забезпечення:

- посилити незалежність та інституційну спроможність регулятора електронних комунікацій шляхом прийняття закону про регулятора;

- розробити та прийняти підзаконні акти, передбачені Законом України «Про електронні комунікації»;

- забезпечити імплементацію Директиви 2014/61/ЄС шляхом: здійснення кроссекторального аналізу її імплементації;

- прискорити імплементацію Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію та впровадження оновленої Дорожньої карти інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС;

Б) Розробка політики у сфері цифрової економіки та цифрового суспільства:

- розробити та схвалити середньострокову національну стратегію розвитку цифрової економіки та суспільства України;

- впровадити гармонізований з ЄС інструмент моніторингу/вимірювання досягнення показників, визначених стратегією розвитку цифрової економіки та суспільства України (DESI);

- затвердити середньостроковий Національний план широкосмугового зв’язку та відповідний план заходів;

В) Розбудова інституційної спроможності:

- налагодити належний рівень координації та комунікації державних органів, які залучені до виконання завдань щодо інтеграції України до ЄЦР ЄС, імплементації Додатку XVII-3 Угоди про асоціацію та Дорожньої карти;

- запустити роботу регулятора електронних комунікацій після прийняття відповідного закону, передбачивши необхідні фінансові та людські ресурси.

Таким чином Україна має скористатися шансом побудувати нові і ефективні правила регулювання сфери електронних комунікацій, проте водночас не повинна допустити надмірної зарегульованості цього ринку і тим самим стримати його розвиток. 

Література

1. Digital Single Market Strategy for Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=celex%253A52015DC0192. 

2. Connectivity for a European Gigabit Society [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/connectivity-european-gigabit-society. 

3. A STRONGER DIGITAL EUROPE – our call to action towards 2025 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.digitaleurope.org/policies/strongerdigitaleurope/. 

4. Digital single market for Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.consilium.europa.eu/en/policies/digital-single-market/. 

5. Extract from the Political Guidelines for the next European Commission – A New Start for Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex% 3A52015DC0192. 

6. Таптунова І., Казацька М. На шляху до Єдиного цифрового ринку ЄС: електронна комерція [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ucep.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/ucep_report_e-commerce_31.05.2021.pdf. 

7. Мальон Л. На шляху до Єдиного цифрового ринку ЄС: телекомунікації  [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ucep.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/ucep_report_ telecom_1.06.2021.pdf

__________________

Науковий керівник: Матюшенко Ігор Юрійович, доктор економічних наук, професор, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення