СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ

06.09.2022 17:54

[2. Економічні науки]

Автор: Білий Денис Іванович, аспірант кафедри міжнародної економіки, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


Завдяки намаганням здійснити реформу пенсійної системи, в Україні з’явився такий механізм здійснення пенсійних накопичень як недержавні пенсійні фонди (НПФ). Дана інституція дозволяє громадянам здійснювати накопичення на добровільній основі, користуючись послугами приватних суб’єктів фінансового ринку України.  Дослідити поточний рівень розвитку сегменту недержавних пенсійних фондів можна завдяки статистичним даним Української асоціації інвестиційного бізнесу. Згідно зі статистикою, станом на кінець третього кварталу 2021 року в Україні налічувалось 57 НПФ без урахування фонду НБУ. Загальні активи НПФ склали 2,12 млрд грн на кінець вересня 2021 року (з урахуванням фонду НБУ – 3,79 млрд грн). Усі НПФ в Україні за видом поділяються на відкриті (учасниками можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи), корпоративні (засновником є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців) та професійні (засновниками можуть бути організації роботодавців, їх об'єднання, об'єднання громадян, професійні спілки, їх об'єднання або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду) [1]. 

Кожен НПФ користується послугами таких основних суб’єктів:

- адміністратори пенсійних фондів – ведення обліку пенсійних активів учасників та організація пенсійних виплат;

- компанії з управління активами – реалізація інвестиційної політики НПФ;

- зберігачі (депозитарні установи) – відповідають за підтвердження прав власності на цінні папери;

- аудитори – здійснюють нагляд за фінансовою звітністю. 

Якщо говорити про особливості організації роботи НПФ, то можна виділити наступні пункти:

- недержавне пенсійне забезпечення дозволяє (на розсуд учасника) починати отримувати пенсійні виплати на 10 років раніше досягнення пенсійного віку [2];

- у разі смерті учасника пенсійні активи переходять у спадок згідно чинного законодавства;

- при виникненні гострої необхідності в фінансових ресурсах (перелік випадків законодавчо визначений) учасник НПФ може отримати виплату пенсії достроково;

- пенсійні активи можна перевести до іншого НПФ;

- розмір пенсійних внесків та їх частота не є фіксованими;

- мінімальний строк отримання пенсійних виплат 10 років;

- НПФ – неприбуткова організація, яка не є платником податку з прибутку;

- 60% від отриманих пенсійних виплат НПФ оподатковуються ПДФО та військовим збором (18% та 1,5% відповідно станом на першу половину 2022 року) [3];

- від оподаткування звільняються учасники старше 70 років, учасники-інваліди першої групи, спадкоємці учасника першого ступеня спорідненості;

- протягом здійснення пенсійних внесків учасники мають право на податкову знижку та повернути 18% з суми пенсійних внесків;

- можливість одноразової виплати пенсії НПФ, якщо сума не більша за 125 580 грн станом на 1 грудня 2022 р. 

Перераховані особливості НПФ надають можливість визначити переваги та недоліки здійснення пенсійних накопичень в НПФ. До переваг можна віднести:

• учасники мають можливість інвестувати в корпоративні цінні папери при цьому не сплачуючи податки та реінвестуючи отримані доходи;

• можливість повертати ПДФО зі сплачених пенсійних внесків;

• опція коригування початку здійснення пенсійних виплат (в межах десяти років до та після настання офіційного пенсійного віку);

З недоліків НПФ слід відзначити:

• Доволі незначна частина НПФ здатна виконувати свою основну функцію – покривати інфляцію доходами від інвестування. Так, з проаналізованих 17 НПФ під адмініструванням ТОВ «АЦПО» лише один НПФ (ВНПФ «ОТП Пенсія») зміг перекрити інфляцію з моменту свого створення. З 57 функціонуючих НПФ 4 займають 52,66% вартості чистих активів усіх НПФ станом на кінець вересня 2021 року. 

• Відсутність державних компенсацій у разі нездатності НПФ перекривати інфляцію інвестиційними доходами. 

• Ризик маніпуляції інвестиційним портфелем НПФ з боку управляючої компанії.

• Низька ефективність НПФ з активами до 50 млн грн, через значні витрати на обслуговування діяльності [4].

З останніх зрушень в практиці НПФ стало відшкодування ФГВФО на користь  ВНПФ «Перший національний відкритий пенсійний фонд» 30,5 млн грн, що знаходились на депозитних рахунках збанкрутілого Імексбанку. Справа в тому, що на кошти інвесторів (вкладників) у пенсійні програми не поширюються гарантовані виплати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Даний прецедент підвищує рівень надійності, адже зазвичай державні папери та депозити складають 80%-90% портфеля активів НПФ [5].

Отже, можна зробити висновок про значне підвищення довіри населення до інституту НПФ. Проте, даний сегмент ринку пенсійних накопичень все ще залишається несуттєвим. На жаль, практика знецінення активів НПФ та фондів в Україні протягом кризи 2008-2009 років все ще стримує громадян від довгострокових інвестицій у інститути спільного інвестування та пенсійні фонди. Необхідний ще не один десяток років для повернення довіри інвесторів до фондового ринку України загалом, а потім вже до різного роду інституційних гравців, котрі пропонують свої послуги з забезпечення довгострокових накопичень на даному ринку.

Література

1. Українська асоціація інвестиційного бізнесу. URL: https://www.uaib.com.ua/.

2. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text.

3. Податковий кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.

4. Офіційний сайт ТОВ «Адміністратор пенсійного фонду «Центр персоніфікованого обліку». URL: https://acpo.com.ua/.

5. Інформаційний ресурс SMIDA. URL: https://www.smida.gov.ua/news/allnews/sudzobovazavfondgarantuvannavkladivviplatiti305mlngrivennpf.


___________________

Науковий керівник: Столярчук Ярослава Михайлівна, професор, доктор економічних наук, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення