ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГІВ ВИТРАТ ГАЗУ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ НА ЛІНІЙНІЙ ЧАСТИНІ МАГІСТРАЛЬНОГО ГАЗОПРОВОДУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГІВ ВИТРАТ ГАЗУ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ НА ЛІНІЙНІЙ ЧАСТИНІ МАГІСТРАЛЬНОГО ГАЗОПРОВОДУ

26.09.2021 17:56

[3. Технічні науки]

Автор: Стасюк Р.Б., к.т.н., доцент, кафедра газонафтопроводів та газонафтосховищ, Івано-Франківський національний технічний університет нафти в газу, м. Івано-Франківськ


Основні обсяги витрат газу під час розриву нитки газопроводу на ділянках між компресорними станціями розраховуються в дві стадії на першій стадії визначаються витрати, обумовлені частковим спорожненням двох ділянок газопроводу довжиною Lа та Lв від моменту аварії до зупинки попередньої КСа і наступної КСв, або до закриття охоронних кранів Аохор і Вохор, або лінійних кранів Аі та Ві (після будинків обхідників) (Рис.2). На багатониткових газопроводах  (Рис. 3) до вищезгаданих витрат  додаються витрати газу за проміжок часу до закриття кранів на перемичках від аварійного газопроводу до сусідніх ниток МГ;

На другій стадії – в результаті спорожнення двох суміжних з місцем аварії ділянок газопроводів la і lв (Рис. 2) або la`і lв` (Рис. 3) після закриття лінійних кранів А1 і В1 (Рис.2) і кранів і А`1 і В`1, а також 4÷6 кранів на перемичках до сусідніх ниток МГ.

Обсяги витрат газу на першій стадії після аварії   визначаються за формулою, м3:




де: H1 – обсяги витрат газу під час часткового спорожнення і-тих ділянок МГ між КСа, КСв та місцем аварії, визначається за формулою, м3




де: Vi – геометричний об’єм і-тої ділянки МГ, м3

Тi – фактична температура газу на і-тій ділянці, К;

Р1i і Р2i – середній тиск на і-тій ділянці МГ до аварії та в момент закриття кранів Аохор і Вохор або під час зупинки КСа і КСв, МПа;

K1i і K2i – коефіцієнти стисливості газу відповідно за Р і Р та за Ті (визначається згідно з додатком Г);

– обсяги витрат газу під час часткового спорожнення і-тих ділянок МГ від місця аварії до КСв, визначається за формулою, аналогічною як для  H1 з підстановкою конкретних параметрів ділянок МГ протяжністю Lв;

Н3КСа – обсяги витрат газу КСа від моменту аварії до зупинки КС, визначається за формулою, м3




де: qКСа –  витрати газу на КСа від моменту аварії до зупинки КСа, м3/хв;

tКСа – час від моменту аварії до зупинки КСа, хв;

Н4відб – обсяги газу, які відібрані попутними споживачами через ГРС із суміжних ділянок МГ від моменту аварії до закриття крану на вході ГРС або на початку відводу до ГРС, м3;

Н5КСв – відбір газу КСв від моменту аварії до зупинки КСв, визначається за формулою, аналогічною як для H3КСа з підстановкою конкретних параметрів, м3.

Складові H4відб, та Н5КСв не є витратами.

Література:

1. Cередюк М.Д. Проектування та експлуатація систем газопостачання населених пунктів: навч. посібник/ М. Д. Середюк, В. Я. Малик,  В. Т. Болонний. – Івано-Франківськ: Факел, 2003. – 140 c.

2. Грудз В.Я. Технічна діагностика трубопровідних систем/ [Я.В. Грудз, В.В. Костів В.В. та ін. ] – Івано-Франківськ: Лілея-НВ. 2012 -  511 с.

3. МВУ 034/03-2008 Інструкція. Метрологія. Об’єм природного газу за стандартних умов. Типова методика виконання вимірювань з використанням лічильника газу та коректора об’єму газу.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення