ДОЛАРИЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ СПРИЧИНЕНІ ВІЙНОЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ДОЛАРИЗАЦІЯ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ СПРИЧИНЕНІ ВІЙНОЮ

07.12.2023 19:07

[2. Економічні науки]

Автор: Поплюйко Ярослава Валеріївна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ



В умовах подальших військових дій економіка України зазнає серйозних викликів, що вимагають невідкладного аналізу та розв'язання. Однією з серйозних проблем, що загострились в контексті війни, є доларизація економіки та виведення заощаджень з фінансової системи. Підвищення рівня доларизації створює ряд серйозних економічних та фінансових загроз, які потрібно вирішити для забезпечення стабільності та стійкості національної економіки.

Історичні передумови виникнення та існування доларизації в Україні, закладені ще з початку становлення економіки країни [3], лише ускладнюють процеси монетарного регулювання цього явища. Війна додала до наявних викликів нові, які примусили відійти від політики вільного курсоутворення на валютному ринку та вжити заходыв щодо можливого зростання рівня доларизації. 

Розглянемо детальніше фактори, які найбільше впливають на зміну рівня показників доларизації в умовах війни. По-перше, це паніка на валютному ринку, викликана девальваційними очікуваннями суб’єктів економіки. По-друге, зміна сальдо торгівельного балансу: вплив неринкових факторів на зміну експорту, викликаний ускладненням логістики, затримками платежів, знищенням/пошкодженням виробничих потужностей, втрата постачальників та бізнес-партнерів, що відбувається на тлі стрімкого зростання імпорту. Ще одним, не менш важливим, фактором є збільшення валютних надходжень від іноземних партнерів у вигляді грантів і кредитів.

Окреслимо основні проблеми, пов’язані з підвищенням рівня доларизації в умовах війни:

- макроекономічні виклики: різке погіршення макроекономічних показників, втрата стабільності національної валюти та зростання інфляційного тиску;

- загроза фінансовій стабільності: зростання рівня доларизації може призвести до девальвації національної валюти та інфляції, що загрожує фінансовій стабільності на макро- та на мікрорівнях;

- дестабілізація банківської системи: високий рівень доларизації може збільшити ризики для банківської системи, оскільки комерційні банки мають значний обсяг доларових активів та зобов'язань; 

- негативні соціально-економічні наслідки: доларизація негативно впливає на купівельну спроможність громадян та підприємств, робить іноземну валюту більш привабливою для зберігання і, як наслідок, призводить до погіршення соціально-економічного стану населення та збільшення соціальної розшарованості;

- зменшення податкових надходжень: може призвести до складнощів у оподаткуванні, оскільки багато операцій проводяться в іноземній валюті;

- залежність від імпорту: підвищуються ризики для зовнішньої торгівлі та платіжного балансу; зростає залежності від імпорту;

- контроль капіталу: введення обмежень на обмін валюти або інші заходи для зниження доларизації мають негативні наслідки для бізнесу та інвестиційної активності.

Всі ці аспекти можуть спричиняти значні виклики для макроекономічної стабільності України. Уряд та Національний банк мають важливе завдання в розробці та реалізації політики, спрямованої на зменшення доларизації та збереження фінансової стабільності в умовах конфлікту.

Статистичний аналіз неофіційної доларизації економіки доречно проводити в розрізі трьох форм [3]: фінансова доларизація, позабанківська доларизація та неофіційна фінансова доларизація. І якщо визначення фінансової доларизації не є проблемою, то наступні дві форми, які набули широкого поширення під час війни, оцінити практично неможливо.

Проаналізуємо динаміку показників фінансової доларизації за період 2012-2022рр. (рис.1).





Рис. 1. Динаміка показників доларизації банківських операцій в Україні за 2012-2022 рр.

Джерело: побудовано автором за власними розрахунками на основі даних [2]  

За результатами розрахунків (рис.1) можна зробити висновки щодо загальної тенденції зниження усіх показників доларизації за п’ять років до повномасштабного вторгнення. Виключенням є період 2014-2015 рр.: різке зростання показників в ці роки пов’язано з впровадженням політики вільного курсоутворення на валютному ринку, початком військового конфлікту та анексією Криму. Шокове гнучке курсоутворення призвело до зростання девальваційних очікувань суб’єктів економіки і росту всіх показників доларизації. Девальвація гривні в той період склала майже 200%. Введення обмеження на виведення капіталу дозволило приборкати валютну кризу і нормалізувати значення показників доларизації: амплітуда коливань курсу гривня/долар США за 2016-2021 рр. не перевищувала 180 грн за 100 дол.США.

До кінця 2021р. НБУ вдалося значно знизити рівень доларизації та зберегти контроль за інфляційними очікуваннями: у 2021р. в порівнянні з 2020р. доларизація депозитної діяльності знизилась з 38% до 32%, а кредитної – з 37% до 29%. Цьому сприяла монетарна політика в сфері банківської діяльності: підвищення облікової ставки, режим плаваючого обмінного курсу, позитивне сальдо валютних інтервенцій та зростання міжнародних резервів. 






Рис. 2. Темпи приросту/зниження показників фінансової доларизації в Україні за 2012-2020рр.

Джерело: побудовано автором за власними розрахунками на основі даних [2]  

Початок 2022р. приніс нові виклики для країни та монетарної політики. Очікування війни на початку року і повномасштабне вторгнення в лютому спричинили неабиякий тиск на стабільність національної грошової одиниці загалом та рівень доларизації зокрема. Темпи приросту показників  доларизацій (рис.2), по відношенню до попереднього року, показали результати аналогічні до результатів 2014 року: показник за методикою МВФ у 2014р. в порівнянні з попереднім роком зріс на 18%, а у 2022р. – на 16%.

Задля упередження розкручування валютної кризи, подальшого зростання показників фінансової доларизації та запобіганню непродуктивного відтоку капіталу з країни Національним банком України на початку повномасштабного вторгнення було запроваджено ряд заходів [1]: зафіксовано валютний курс, призупинено роботу валютного ринку, заборонено видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті,  введено обмеження на транскордонні валютні операції та інше. Навесні 2022р. ситуація на валютному ринку покращилась і більшість обмежень почали поступово послаблюватися. 

Отже, можна зробити висновки, що повернення до фіксованого валютного курсу та валютні обмеження дозволили запобігти валютній паніці на ринку, втримати показники доларизації в прийнятних межах, зменшити рівень вразливості економіки країни, стабілізувати боргову позицію (більша частина державного боргу України номінована саме в іноземній валюті).

Література

1. Постанова Національного банку України від 24.02.2022 № 18 “Про роботу банківської системи та валютного ринку з 24 лютого 2022 року в умовах воєнного стану по всій території України” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://bank.gov.ua/ua/news/all/pro-robotu-bankivskoyi-sistemi-ta-valyutnogo-rinku-z-24-lyutogo-2022-roku-za-umovi-voyennogo-stanu-po-vsiy-teritoriyi-ukrayini 

2. Офіційний сайт Національного банку України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial 

3. Поплюйко Я. В. Доларизація економіки України: статистичні оцінки / Я.В. Поплюйко // Статистика України – 2008 . - № 2 – С-44-50. 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення