ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПАЛИВ ЯК ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПАЛИВ ЯК ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

13.09.2023 18:41

[3. Технічні науки]

Автор: Нестеренко Вікторія Валентинівна, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри енергетичного машинобудування, Первомайський навчально-науковий інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Первомайськ; Лисих Алла Юріївна, кандидат технічних наук, старший викладач кафедри енергетичного машинобудування, Первомайський навчально-науковий інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Первомайськ



ORCID: 0000-0002-5570-3059 Nesterenko Viktoriia

ORCID: 0000-0002-0979-7736 Alla Lisikh


Впровадження природного газу в ряді галузей промисловості давало можливість вводити в експлуатацію нові типи високопродуктивних газовикористовувальних агрегатів, полегшує автоматизацію процесів нагрівання та термообробки виробів, значно покращувало техніко-економічні показники виробництва. Схема формування енергетичного балансу, що склалася, виключно несприятлива, оскільки як основний енергоносій використовується природний газ, який поставляється з-за меж країни. Збої в постачаннях можуть спричинити енергетичну кризу в регіоні.

Сучасна ситуація з розподілом енергоносіїв України, ліквідація систем централізованого забезпечення ресурсами, вільні ринкові відносини економіки різко загострюють ситуацію й у енергетиці області. Показники енергоспоживання, особливо у великих підприємствах, на транспорті, у житлово-комунальному господарстві, найбільше пов'язані з ефективністю використання енергоресурсів і скороченням їх непродуктивних втрат у системах розподілу. Втрати такого роду великі і значною мірою залежать від технологічного рівня виробництва та пов'язаного з ним питомого споживання енергоресурсів на одиницю виробленої продукції.

В значній мірі невиробничі втрати енергії, особливо теплової, пов'язані з незадовільним змістом комунікацій, енергосистем, комунікаційної апаратури, теплотрас, опалювальної апаратури, теплоізоляцією будівель, споруд, а також з організаційними витратами в частині оптимізації режимів опалення, вентиляції, вентиляції, освітлення режимів вироблення споживання енергії [1].

Відставання від промислового розвитку в оснащенні діючого устаткування систем автоматизації і контролю не одне десятиліття. Потрібні великі витрати на модернізацію енергетики та виходу її на європейський рівень.

Однак вплив «екологічно брудних» палив на навколишнє середовище в соціальній сфері набагато слабший, ніж у виробничій. Так як в останній викиди продуктів згоряння носять концентрований характер і велику одиничну потужність, а в соціальній сфері розосереджені та мають малу одиничну потужність (дрібні котельні та печі приватних будинків).

Істотно зріс вплив на довкілля продуктів згоряння моторних палив, що викидаються двигунами внутрішнього згоряння та іншими рухомими машинами та механізмами. Усього в області споживається близько 1,35 млн. тонн моторних палив (бензин, дизельне паливо), зокрема 0,6 млн. тонн бензинів. Частка моторного палива в енергобалансі області становить 11,9%, у тому числі 5,62% бензинів.

Продукти згоряння наступних найбільш токсичні через вміст тетраетилсвинцю та ненасичених вуглеводнів. З цієї причини переведення на газ можливо більшої кількості маршрутного транспорту є пріоритетним завданням підвищення екологічної безпеки цієї сфери.

Все це визначає необхідність пошуку та розробки комплексу інженерних рішень, які мають на меті підвищення ефективності, економічності та екологічної безпеки використання енергоресурсів у виробничій та соціальній сферах.

Економічність теплоенергетичних установок, що працюють на газі та мазуті, значно вища, ніж при прямому спалюванні вугілля. Так, ККД котельних установок при спалюванні газу та мазуту досягає 95-96%. Значно нижчі, ніж при спалюванні твердих палив, та експлуатаційні витрати. [1]

В екологічному відношенні переваги спалювання природного газу в порівнянні з мазутом полягає в наступному:

-Концентрація азоту (NOx) у продуктах згоряння природного газу в котлах малої та середньої потужності досягає 300 мг/м, а при спалюванні мазуту - 600 мг/м;

-при переведенні на газове паливо з мазуту, що спалюється в котлах, викиди NOx знижується на 20-25%, СО та сажа в 5-10 разів [1];

-дослідження [1], виконані на кількох газомазутних котлах електростанцій, показали, що максимальний рівень концентрації бенз(а)пірену в продуктах згоряння становить 2,5-3,0 при спалюванні газу і 90-100 при спалюванні мазуту, а мінімальний 0,5 -1,0 для газу та 3,5 мкг/ЮОм для мазуту, при спалюванні вугілля викид бенз(а)пірену вище, ніж при спалюванні мазуту.

Тому дослідження, спрямовані на виконання вітчизняних і міжнародних вимог до забруднення атмосферного повітря, є актуальними [2, 3].

Література

1. Паливно-енергетичний комплекс України в контексті глобальних енергетичних перетворень. — К.: Українські енциклопедичні знання, 2004. — 468 с.

2. Shvets, O. Hrabovenko, S. Dotsenko, V. Nesterenko. Results of the Experimental Research of the Medium Speed Diesel Engine Work on Soybean Oil. // Proceedings of 24th In ternational Scientific Conference Transport Means, 2020: - Kaunas, Lithuania, 2020, pp. 671-675

3. О.І. Грабовенко, С.М. Доценко, В.В. Нестеренко, І.А. Швець Використання рослинної олії в якості палива в середньообертовому дизельному двигуні.: - Двигуни внутрішнього згоряння, №2 (2022), - с. 79-86.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення