ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ІНТЕГРОВАНИХ ВИРОБНИЧИХ СТРУКТУРАХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ІНТЕГРОВАНИХ ВИРОБНИЧИХ СТРУКТУРАХ

02.05.2023 15:29

[2. Економічні науки]

Автор: Голик Роман Юрійович, аспірант, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ



Високий рівень турбулентності сучасного ринку породжує необхідність своєчасного і адекватного реагування на нові виклики і пов’язані з ними конкретні проблеми, включаючи безперечно й ті, що стосуються діяльності виробничих структур різних форм і рівнів ієрархії. Різноманітність особливостей виробничих структур спричиняє багатоваріантність управлінських рішень щодо їх функціонування, зокрема, у контексті організації взаємодії таких структур на основі системного підходу і узгодження інтересів задля отримання синергетичного ефекту.

У цьому зв’язку  відзначаємо проблеми підвищення ефективності взаємодії економіко-виробничих систем як складних динамічних систем, що об’єднують виробничі сили, технології, ресурси (фінансові, інформаційні тощо), забезпечуючи виробництво, розподіл та споживання матеріальних благ задля задоволення потреб суспільства [1].

Організація взаємодії у виробничих структурах є ключовим елементом успішної роботи будь-якого підприємства, що є основним видом економіко-виробничої системи. Така організація взаємодії включає в себе наступні складові.

1.Організаційна структура підприємства: повинна відображати виробничі зв’язки між різними підрозділами (підсистемами) та сприяти взаємодії між ними.

2.Комунікація: ефективна комунікація між окремими елементами є важливою складовою взаємодії виробничих структур в цілому. 

3.Управління: повинно мати чітку стратегію та планування, які включають організацію взаємодії між підрозділами та працівниками.

4.Мотивація: здатна не тільки забезпечити ефективну роботу, але й підвищити рівень виробничої культури, зменшити кількість виробничих помилок. 

Виробнича структура підприємства, яку формують структурні підрозділи, може мати різні форми, залежно від специфіки підприємства, водночас кожен зі структурних підрозділів реалізує певні визначені функції та виконує конкретні завдання у виробничому процесі.

Виробнича структура може мати різні форми організації. Зокрема, можна виділити лінійно-функціональну, матричну та комбіновану виробничі структури, кожна з яких пов’язана з необхідністю забезпечення ефективності процесів управління виробничим процесом на підприємстві. 

Всі виробничі підрозділи на підприємстві взаємодіють між собою задля забезпечення ефективності виробничих процесів та досягнення спільних стратегічних цілей. Зазвичай на підприємстві взаємозв’язки між структурними підрозділами реалізуються у вигляді ланцюжків виробничого процесу, так що ефективна взаємодія між підрозділами забезпечується чіткими процедурами узгодження переходів вздовж таких ланцюжків, включаючи узгодження відповідних інформаційних потоків.

Зрозуміло, що сама по собі інтегрованість виробничих структур ще не гарантує успішність їх функціонування, оскільки важлива не взаємодія як така, а її ефективність, що неможлива без відповідних мотивацій. Забезпечення підтримки сильних мотивацій в діяльності інтегрованих виробничих структур дозволяє визначити передумови, необхідні для гарантування їх ефективної взаємодії. Це виражається у виборі раціональної стратегії розвитку виробничих структур із забезпеченням конкурентних переваг взаємодії, оптимізації інвестиційних потоків, виборі темпів і напрямів розвитку виробництв. 

Функціональною основою взаємодії є пристосування інвестиційної активності виробничих структур до використовуваних технологій, раціонального поєднання фінансового і промислового капіталів. Це обумовлює необхідність модельної оптимізації взаємодії інтегрованих виробничих структур, розробки комплексу економіко-математичних моделей та методів оптимального проектного планування спільної роботи підприємств [2].

Моделі та методи оптимізації взаємодії у виробничих структурах спрямовані на визначення оптимальних сценаріїв, що характеризуються відповідними мотиваціями учасників взаємодії і відповідними змінами виробничого циклу, межі яких можуть слугувати орієнтирами реструктуризації взаємодій. 

Таким чином, на сьогодні залишається актуальною проблема розробки нових моделей оптимізації взаємодії виробничих структур за умов реалізації інвестиційних програм, що передбачають визначення оптимальних динамічних параметрів взаємодії, за яких підвищується економічна ефективність функціонування виробничих структур.

Список використаних джерел:

1.Панчишин А., Дацко М. Принципи функціонування та взаємодії економіко-виробничих систем у конкурентному середовищі // European Journal of Economics and Management. – Volume 2, Issue 2, 2016. – Р. 103–109.

2.Шерстенников Ю. В. Моделювання роботи виробничого об’єднання як вертикально інтегрованої системи // Економічний простір : Збірник наукових праць. – № 73. – Дніпропетровськ: ПДА БА, 2013. – С. 267–288.

__________________________________________________________

Науковий керівник: Дмитришин Мар'ян Іванович, доктор фізико-математичних наук, професор, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення