Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ
06.10.2025 13:44
[5. Юридичні науки]
Автор: Прокопенко Карина Сергіївна, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м.Харків
Електронні гроші є невід'ємною складовою сучасної грошової системи, що динамічно трансформується під впливом диджиталізації, яка інтегрує цифрові технології у всі сфери економічної діяльності. Це явище не лише відображає технологічний прогрес, але й виступає каталізатором фундаментальних змін у механізмах грошового обігу та розрахунків. Цей інструмент активно використовується як державними, так і недержавними суб’єктами, що об'єктивно зумовлює нагальну потребу у чіткому та адаптивному правовому регулюванні. У сучасному грошово-правовому полі електронні гроші розглядаються не лише як новітній платіжний інструмент, що функціонує в електронному середовищі, а й як об'єкт правового регулювання, який вимагає глибокого переосмислення традиційних юридичних категорій та чіткого законодавчого визначення.
Актуальність теми зумовлена зростанням ролі електронних грошей у глобальній платіжній інфраструктурі, а також критичною необхідністю правової визначеності щодо їх статусу. Електронні гроші — це порівняно новий платіжний інструмент, а тому сьогодні у світі існує досить багато підходів та моделей відповідного його регулювання з боку держави. Звичайно, у цьому дослідженні неможливо охопити всі моделі, оскільки кожна країна має власні особливості. Проте, для України беззаперечний інтерес становлять регуляторні норми Європейського Союзу (далі — ЄС) та вимоги Світової організації торгівлі (далі — СОТ), оскільки Україна задекларувала чіткі наміри долучитися до першої та є повноправним членом другої організації, тому при розробці рекомендацій щодо формування регуляторного поля відносно електронних грошей доцільно виходити саме з європейської моделі[1,с. 26].
Згідно із Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX, електронні гроші — це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом для виконання платіжних операцій, які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента [2]. Поряд з цим, Європейський центральний банк у документі Report on Electronic Money, ECB, 1998 [3] визначає електронні гроші як грошову вартість, яка зберігається в електронному вигляді на технічному пристрої та діє як наперед оплачений інструмент на пред’явника. Серед основних переваг, які електронні гроші привнесли в епоху диджиталізації, варто виділити швидкість та зручність проведення транскордонних і внутрішніх платежів, можливість здійснювати транзакції 24/7 без прив'язки до роботи фінансових установ, а також зниження операційних витрат на обробку платежів. Електронні гроші також сприяють розширенню доступу до фінансових послуг, розширюючи доступ до платіжної системи особам, які традиційно не мали банківських рахунків, а також зменшують обіг готівки, що позитивно впливає на прозорість грошових потоків.
Однак, використання електронних грошей пов’язане з низкою ризиків, які становлять серйозну загрозу для фінансової стабільності та захисту користувачів. Це, зокрема, проблема анонімного переказу коштів у деяких системах, що створює сприятливі умови для відмивання грошей та фінансування тероризму.
Кібербезпека є ще однією критично важливою проблемою, оскільки централізовані системи електронних платежів можуть стати мішенню для хакерських атак. Крім того, технічні збої у роботі платіжних платформ можуть призвести до тимчасової неможливості здійснення транзакцій або навіть до втрати коштів користувачів. Сьогодні система правових норм, що регулюють грошовий обіг, стоїть перед складним завданням — необхідністю адаптувати традиційні норми до реалій цифрової економіки. У світлі вказаних ризиків, правове регулювання має передбачати комплексні та жорсткі стандарти захисту даних та кібербезпеки, а також забезпечувати прозорість діяльності емітентів електронних грошей. Успішна інтеграція електронних грошей в економіку вимагає збереження балансу між стимулюванням технологічних інновацій, забезпеченням високого рівня безпеки користувачів і підтримкою фінансової стабільності, що робить правове регулювання ключовим чинником їх успішного та контрольованого розвитку.
Таким чином, у контексті стрімкого переходу до цифрової економіки, функціонування електронних грошей не може залишатися поза суворим контролем. Ключове завдання для законодавців та державних установ, які формують політику, полягає не просто у констатації факту існування цього інструменту, а у створенні гнучкої, але жорсткої системи грошово-правового регулювання. Ця система має бути достатньо адаптивною, щоб оперативно реагувати на постійні технологічні зміни, водночас ефективно адаптуючи класичні правові категорії до цифрових реалій.
Література:
1. Науменко Д., Кравчук В., Глибовець А. Електронні гроші в Україні : аналітичний звіт. Київ, 2012. С. 64. URL: http://www.ier.com.ua/files/publications/Books/2012/3_Electronic_Money/E-money_report_APPROVED_2012-10-02_RED2.pdf.
2. Про платіжні послуги : Закон України від 30.06.2021 № 1591-IX : станом на 1 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text (дата звернення: 23.09.2025).
3. European Central Bank Report on Electronic Money, ECB, 1998 [Electronic resource]. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/emoneyen.pdf.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
