СВІТОВИЙ ДОСВІД ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA PL EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

СВІТОВИЙ ДОСВІД ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

02.06.2025 18:34

[2. Економічні науки]

Автор: Чернобровець Іван Олегович, студент 4 курса ОПП економіка і економічна політика, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Меленцова Ольга Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедра економічної теорії та економічних методів управління, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна


Цифрова трансформація виступає ключовим вектором глобального розвитку, охоплюючи не лише технологічну складову, але й суттєво впливаючи на інституційні, економічні та соціальні аспекти функціонування суспільств. Вона трансформує традиційні підходи до державного управління, організації бізнес-процесів, надання публічних послуг і регулювання ринку праці. Водночас підходи до цифровізації мають істотні відмінності, зумовлені стартовими умовами, інституційною структурою та рівнем політичної підтримки. Міжнародний досвід цифрових перетворень є надзвичайно цінним для країн, які перебувають на етапі інституційних трансформацій і прагнуть сформувати дієві моделі модернізації. Зокрема, досвід провідних країн дає змогу порівняти ефективність реалізованих стратегій цифровізації та адаптувати успішні практики до локального контексту.

Аналіз моделей цифрової трансформації окремих країн демонструє їхню відмінність за інституційною організацією, роллю держави та фокусами цифрової політики. Ринково-орієнтована модель США реалізується з домінуванням приватного сектора, що сприяє розвитку цифрової економіки  завдяки венчурному капіталу, технопаркам і кластерам, що формують інноваційне середовище. Починаючи з утворення першого венчурного фонду American Research and Development Corporation (ARDC) після Другої світової війни, країна заклала підґрунтя для розвитку технологічних кластерів та ефективної комерціалізації інновацій. Така модель дозволила США стати глобальним лідером у впровадженні цифрових рішень в економіку [6]. 

Централізована цифрова стратегія Китаю, в якій держава є головним координатором, де основні напрямки включають цифровий контроль, інтелектуальне управління, цифрову ідентифікацію та розвиток інфраструктури 5G є реалізацією впровадження програм цифрового контролю, інтелектуального управління та цифрової ідентифікації громадян. Через ініціативу Blockchain-based Service Network (BSN), експортування моделі цифрового управління та контролю, включаючи цензуру та нагляд, до інших країн є показником системністю дій Китаю у досягненні довгострокових цілей через розвиток інноваційної економіки [4]. 

Інтегрування електронних сервісів в державне управління, впровадження цифрової ідентичності, блокчейн та принцип «одного вікна», що значною мірою сприяло зниженню бюрократії та підвищенню ефективності, зробило Естонію визнаним лідером у сфері цифрового урядування [1, с. 56].

Постсоціалістична цифрова трансформація з орієнтацією на ЄС, з активним використанням європейських фондів,  впровадженням цифрових освітніх програм та розбудовою інфраструктури, позитивно впливає на зайнятість населення та модернізацію економіки Польщі [3, с. 35]. Незважаючи на  наявні виклики, зокрема гендерний дисбаланс серед ІКТ-спеціалістів і низький рівень базових цифрових навичок [2, с. 82].

Німеччина реалізує індустріально-правову модель цифровізації в рамках стратегії "Industrie 4.0". Цей підхід акцентує увагу на стандартах, кібербезпеці та інтеграції ІКТ у промислове виробництво. Німеччина, як лідер ЄС, модернізує виробничі процеси та створює нові робочі місця, проте стикається з проблемами у сфері цифрових державних послуг [2, с. 80].

Світовий досвід цифрової трансформації свідчить про наявність різноманітних моделей цифрового розвитку, які можна класифікувати за кількома ключовими критеріями. Першим із них є рівень залучення держави у процес цифровізації: у США спостерігається мінімальне втручання держави, з опорою на приватний сектор та венчурне фінансування, тоді як у Китаї цифровізація має централізовано-директивний характер, де основну роль відіграє держава як регулятор, інвестор і координатор. Наступним критерієм виступає інституційна зрілість, яка визначає здатність держави забезпечити ефективне функціонування цифрової інфраструктури, регулювання та контроль. У цьому контексті Німеччина та Естонія демонструють високий рівень інституційної спроможності, тоді як Польща займає проміжну позицію.

Третім важливим параметром є фокус цифровізації, який виявляє стратегічні пріоритети конкретної країни: США зосереджуються на розвитку бізнес-інновацій і технологічних стартапів; Естонія — на впровадженні електронного урядування та цифрової демократії; Німеччина — на модернізації промисловості в межах концепції «Індустрія 4.0»; Китай — на побудові систем контролю та цифрового нагляду; Польща — на адаптації до європейських стандартів і цифрових ініціатив ЄС. Нарешті, важливим чинником є інфраструктурна готовність, що включає якість телекомунікаційної мережі, доступ до цифрових послуг, наявність цифрових навичок населення та розвиток ІКТ-сектору. Найвищий рівень інфраструктурної готовності демонструють США та Німеччина, тоді як Польща та Естонія мають середні показники за цим критерієм.

Цифровізація є інструментом підвищення ефективності, інклюзивності та конкурентоспроможності економіки. [5]. Вона має ґрунтуватися не лише на технічних інноваціях, а й на інституційній сталій основі, враховуючи правові, соціальні та культурні чинники. З урахуванням зазначених характеристик для України доцільним є адаптивний підхід до цифрової трансформації, який базується на інтеграції найкращих міжнародних практик з урахуванням національного контексту, інституційних обмежень та соціально-економічних реалій. Зокрема, ефективними можуть стати такі стратегічні орієнтири: впровадження електронного урядування за зразком Естонії, що дозволить підвищити прозорість і ефективність публічного управління; розвиток інноваційних кластерів і стартап-екосистем за прикладом США як основи для формування цифрової економіки знань; створення дієвого правового та регуляторного середовища цифровізації відповідно до німецької моделі; активна інтеграція до цифрових програм та ініціатив Європейського Союзу, подібно до польської стратегії; а також критичне осмислення китайського досвіду з метою уникнення ризиків надмірної централізації, цифрової нерівності та втрати інституційного балансу.

Цифрова трансформація в Україні має спиратися на поєднання локального бачення і глобального досвіду, передбачаючи не лише технологічне оновлення, а й глибоку інституційну модернізацію. Такий підхід сприятиме створенню конкурентоспроможної, відкритої та інклюзивної цифрової держави.

Література: 

1.Була Р. Р. Електронна Естонія: феномен або закономірність? / Р. Р. Була // Політичний менеджмент. – 2020. – № 2. – С. 53–60. 

2.Василенко О. І., Мосійчук І. М. Цифровізація економіки країн Європи в умовах сучасних глобальних викликів // Вісник Київського університету імені Бориса Грінченка. – 2022. – № 3(48). – С. 78–84.

3. Воскобойник Д. В. Цифровізація економіки Польщі та її вплив на зайнятість населення // Молодий вчений. – 2023. – № 4(126). – С. 33–36. 

4.Дроботюк О. В. Еволюція економічної моделі розвитку Китаю: системний аналіз // Китайські студії. – 2022. – № 1. – С. 14–23.

5.Пічкурова З. О. Цифровізація економіки як чинник забезпечення конкурентоспроможності країни / З. О. Пічкурова // Наукові праці НАУ. – 2020. – № 1. – С. 47–52. 

6. OECD. (2023).  Digital Government Index 2023. – Paris: OECD Publishing, 100 р. Режим доступу:https://www.oecd.org/en/publications/2023-oecd-digital-government-index_1a89ed5e-en.html












Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення