ВНУТРЕШЕ ПЕРЕКОНАННЯ СУБ’ЄКТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ, ЯК СКЛАДОВА ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ВНУТРЕШЕ ПЕРЕКОНАННЯ СУБ’ЄКТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ, ЯК СКЛАДОВА ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА

02.06.2025 18:24

[5. Юридичні науки]

Автор: Яковенко Євген Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»



Державна влада в Україні здійснюється органами законодавчої, виконавчої та судової влади у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України керуючись принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні [1].

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України [1].

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави(1).

Основна мета верховенства права полягає, насамперед, в обмеженні влади держави над людиною, у забезпеченні від довільного втручання держави та її органів у певні сфери життєдіяльності людини [2].

Зазначені приписи Конституції України та законів встановлюють з одного боку межі в яких державна влада зобов'язана діяти (на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України)таформують і наповнюють правовим змістом правовий механізм реалізації її діяльності визнавши принцип верховенства праватаким який діє в Україні з іншого боку - права і свободи людини (які не є вичерпними)утвердження і забезпечення яких в Конституції України визначено головним обов'язком держави.

Враховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України, верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади [2].

Другий складник «верховенства права» (правовладдя) висуває імператив його дієвості, тобто ефективності, чим, власне, і здійснюється забезпечення його практичної значущості. Ідеться насамперед про сукупність національних інституцій, механізмів і процедур, що є доконечними для того, щоб особа була спроможною володіти людською гідністю та захистити себе від свавільних дій держави (її органів і посадових осіб). Цей складник спрямовано здебільшого на вимогу щодо наявності в політичній та юридичній системах держави тих інституційних (структурних) елементів, що в поєднанні з відповідними юридичними процедурами забезпечують інституційний та процесовий механізми верховенства права (правовладдя) [3].

В пункті 37 Доповіді «За Демократію через право» схваленої Венеційською Комісією (Європейська Комісія) на 86му пленарному засіданні  (Венеція, 25–26 березня 2011 року) надано коротке розуміння  застосовне як до публічних, так і до приватних осіб, набуває свого розширеного варіанту завдяки восьми «інгредієнтам» верховенства права, що включає: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв’язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародноправових обов’язків, так і тих, що обумовлені національним правом [4].

Як відмітив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020: «особливу роль у системі інституційного забезпечення «верховенства права» (правовладдя) відведено судовій владі загалом, а зокрема – конституційному й адміністративному видам судочинства. Саме ці два види судочинства покликані забезпечувати узгоджений характер усієї юридичної системи в умовах співіснування суперечливих норм, завдяки чому досягається дієвість верховенства права (правовладдя), тобто його ефективність» [3].

Висновки. Зважаючи на основну мету принципу верховенства права його основоположних складових, таких як принцип законності, принцип поділу влади, принцип народного суверенітету, принцип демократії, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду [5] для забезпечення його практичної значущості (дієвості, ефективності) на державу покладається обов’язок на законодавчому рівні втілення правового механізму реалізації органами державної влади (законодавчої, виконавчої та судової) функцій держави, який повинен бути ефективний, справедливий  і спрямований на утвердження і забезпечення прав і свобод людини, а його складові елементи повинні мати комплексний характер з прозорим і зрозумілим алгоритмом його реалізації. Це стосується такого структурного елементу реалізації правого механізму реалізації органами державної влади функцій держави, як власне внутрішнє переконання представника державної влади при прийнятті ним рішень/вчинення дії. В правозастосовній сфері діяльності держави відсутнє зокрема, розкриття основних складових елементів, меж застосування внутрішнього переконання, що може призводити до не забезпечення практичної значущості (дієвості, ефективності) принципу верховенства права.

Література

1.Конституція України Закон України від 28 червня 1996 р. №254к/96-ВР /База даних «Законодавство України»/ URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-D0%B2%D1%80#Text  (дата звернення: 28.05.2025);

2.Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (Druhyisenat) u spravi №6-р/2019 vid 20.06.2019 [Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (Druhyisenat) u spravi №6-р/2019 vid 20.06.2019] (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-19#Text [inUkrainian];

3.Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (Druhyisenat) u spravi №5-р(II)/2020 vid 18.06.2020 [Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (Druhyisenat) u spravi №5-р(II)/2020 vid 18.06.2020] (n.d.). ccu.gov.ua Retrieved from: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/34-verhovenstvo-prava [inUkrainian];

4.Доповідь «За Демократію через право» схваленої Венеційською Комісією (Європейська Комісія) на 86му пленарному засіданні  (Венеція, 25–26 березня 2011 року) / Веб-сайт Судова влада України/ URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/CDL_AD_2011_003_rev_2011_04_04.pdf (дата звернення: 28.05.2025);

5. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (Druhyisenat) u spravi №1-р/2020 vid 23.01.2020 [Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy (Druhyisenat) u spravi №1-р/2020 vid 23.01.2020] (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-20#Text [inUkrainian].



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення