Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ЕТИЧНА КАТЕГОРІЯ НА ПРИКЛАДІ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ
14.05.2025 10:24
[5. Юридичні науки]
Автор: Даценко Іван Тарасович, студент 4 курсу спеціальності «Право» Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу, м. Тараща
Відповідальність –це етична категорія, що виражає усвідомлення людиною обов’язку перед собою, іншими людьми та суспільством у цілому. Вона пов’язана оцінкою вчинків – своїх або чужих з точки зору моральної норми, а також готовністю нести наслідки за ці вчинки. Основними ознаками відповідальності є: свідомість вибору, вільна воля, оцінка наслідків, готовність до відповіді, ( тобто прийняття наслідків своїх дій: позитивних чи негативних). Відповідальність може бути особиста, моральна, професійна, соціальна, вищим рівнем якої є політична відповідальність.
У системі моральних цінностей відповідальність займає провідне місце, оскільки є основою усвідомленої поведінки особистості, суспільства і навіть міжнародної спільноти. Вона є не лише нормативним орієнтиром, а й глибинною етичною категорією, що формує якість взаємин між людьми, спільнотами та державами. В сучасному контексті особливого значення набуває питання відповідальності як морально-політичного обов’язку дотримання обіцянок в геополітичній площині. У філософсько-етичному розумінні відповідальність — це здатність суб’єкта нести моральну, соціальну або юридичну відповідь за результати власних рішень та дій. Відповідальність у такому розумінні не є зовнішнім примусом, а виступає внутрішньою моральною засадою. Яскравим прикладом тут виступає Будапештський меморандум 1994 року.
Будапештський меморандум — це документ, що став результатом історичного компромісу: Україна добровільно відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі, отримавши взамін гарантії суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності від підписантів — Сполучених Штатів Америки, Великої Британії та Російської Федерації. З етичної точки зору, цей акт був проявом надзвичайно високого рівня відповідальності з боку України перед міжнародною спільнотою. Моральна відповідальність держав-підписантів полягає а тому, що коли країна підписує угоду, то бере етичне зобов’язання виконувати її навіть понад юридичну формальність. Це питання чесності, довіри та моральної репутації в міжнародних відносинах.
Однак події останнього десятиліття — анексія Криму Російською Федерацією у 2014 році та подальше повномасштабне вторгнення у 2022 році — демонструють кричуще порушення морально-етичних зобов’язань однією зі сторін меморандуму. Це свідчить не лише про ігнорування міжнародного права, а й про цілковите нехтування етичним принципом відповідальності. росія як держава-суб’єкт угоди відмовилася від виконання взятих на себе моральних обіцянок, фактично зруйнувавши довіру як основу міжнародних відносин.
Поведінка інших гарантів, зокрема США та Великої Британії, також породжує дискусію: наскільки адекватною є їхня реакція з позиції етичної відповідальності? Допомога Україні, яку вони надають, безумовно, є вагомим внеском у підтримку світового порядку. Водночас постає питання: чи є ця допомога повною компенсацією морального обов’язку згідно з обіцянками, даними в 1994 році? В цьому контексті також виникає питання моральної та юридичної відповідальності претензій президента США Д.Трампа стосовно віддачі Україною боргів за надану допомогу Джо Байденом (попереднім президентом) у російсько-українській війні.
Отже, приклад Будапештського меморандуму виразно демонструє, що відповідальність як етична категорія виходить далеко за межі особистих стосунків. Вона є невід’ємною частиною політичної моралі, основою для формування міжнародного правопорядку, засобом забезпечення довіри між державами. Порушення цієї відповідальності несе загрозу не лише конкретній країні, а й загальнолюдським моральним нормам, що лежать в основі глобального співіснування, руйнування сталої моделі міжнародних стосунків.
У сучасному світі, позначеному численними конфліктами, відповідальність набуває особливої цінності. Її відсутність у політичному вимірі спричиняє катастрофічні наслідки для людства. Тому важливо усвідомлювати: етична відповідальність — це не лише моральна чеснота, а фундаментальна умова стабільності, безпеки та миру. І Україна, демонструючи послідовність і вірність принципам, має повне моральне право вимагати того самого від міжнародної спільноти
Література:
1.Арутюнян, Р. С. Етика: навчальний посібник / Р. С. Арутюнян. — Київ: Центр навчальної літератури, 2018. — 256 с.
2.Будапештський меморандум: аналіз документів та правових наслідків / Упоряд. І. З. Яковюк. — Київ: Юридична думка, 2016. — 144 с.
3.Слинько, І. В. Моральна відповідальність у сучасному суспільстві // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. — 2020. — № 1255. — С. 45–50.
4.Шевченко, О. М. Політична етика та моральна відповідальність: український контекст // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень. — 2022. — № 4 (120). — С. 72–79
_________________________________________________
Науковий керівник: Чуприк Надія Василівна – викладач вищої категорії Таращанського технічного та економіко-правового фахового коледжу
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
14.05.2025 10:27 -
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 150 КК УКРАЇНИ
14.05.2025 10:19 -
ПРАВОВИЙ СТАТУС ГРОМАДЯНСТВА ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У ПРОЦЕСІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
12.05.2025 17:15
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
