Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ПРАВОВИЙ СТАТУС ГРОМАДЯНСТВА ЄС ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ У ПРОЦЕСІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
12.05.2025 17:15
[5. Юридичні науки]
Автор: Миронюк Єлизавета Геннадіївна, студентка 3 курсу 5 групи, факультету юстиції, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків
Більшість країн сьогодні прагнуть вступити до Європейського Союзу, оскільки членство в ньому асоціюється з високими стандартами захисту прав і свобод людини, особистої безпеки та демократичними цінностями. Забезпечення таких стандартів для громадян є ключовим напрямом державної політики й визнаною ознакою демократичного розвитку та правової державності. [1, с. 443]. Саме держави-члени ЄС сьогодні демонструють найвищі показники у сфері демократії, економіки та політичної свободи.
Для України особливо важливо рухатися в цьому напрямку, оновлюючи суспільство та вдосконалюючи правову систему, не забуваючи про головну мету – побудову справді демократичної, соціальної та правової держави.
Громадянство ЄС – це особливий правовий інститут, який формалізує зв’язок між фізичними особами й Союзом як наднаціональним утворенням. Воно є похідним від національного громадянства, доповнює його, але не замінює. Його основа – спільні європейські цінності: гідність, свобода, демократія, рівність і повага до прав людини. Громадянином ЄС автоматично стає кожна особа, яка має громадянство будь-якої держави-члена, і, відповідно, втрата національного громадянства тягне за собою втрату громадянства Союзу. Але і попри те, що громадяни країн-членів ЄС автоматично є й громадянами Союзу, саме кожна держава-член визначає, відповідно до законодавства ЄС, правила набуття та втрати свого національного громадянства [2].
У країнах Європейського Союзу спостерігається стійка тенденція до лібералізації підходів щодо подвійного громадянства. У більшості держав-членів законодавчо дозволено або фактично допускається володіння другим громадянством (біпатризм). Так, наприклад, Бельгія, Франція, Італія, Ірландія, Швеція, Португалія та інші прямо визнають можливість набуття громадянином ще одного громадянства без втрати національного. Частина держав, як-от Польща, Латвія чи Естонія, хоча й не заохочують подвійне громадянство, проте де-факто визнають його в певних випадках. Водночас деякі країни – як Німеччина, Австрія, Литва чи Нідерланди – дотримуються суворішого підходу, встановлюючи умови, за яких друге громадянство дозволяється лише у виняткових обставинах (наприклад, народження в країні за принципом jus soli, складність відмови від іншого громадянства або його правова неможливість).
Проте важливо зазначити, що незалежно від національного законодавства окремих країн-членів, громадянство ЄС не існує автономно — воно завжди базується на громадянстві конкретної держави-члена. Тобто, якщо особа має подвійне громадянство, наприклад Італії та США, її статус громадянина ЄС зберігається доти, доки вона зберігає громадянство держави-члена. У разі втрати останнього, автоматично припиняється й громадянство ЄС, навіть якщо особа має інше – наприклад, громадянство США. Це підкреслює зв’язок між національним і наднаціональним громадянствами, де друге є похідним від першого.
Таким чином, враховуючи переважну відкритість країн ЄС до біпатризму, доцільним є перегляд української концепції єдиного громадянства в контексті євроінтеграції. На мою думку, це може стати черговим кроком на шляху до набуття громадянами України статусу громадян ЄС, що, своєю чергою, надасть їм доступ до ширшого кола прав і свобод.
Основною перевагою громадянства ЄС є право на вільне пересування, проживання та працевлаштування у будь-якій державі-члені. Це право найяскравіше відображає наднаціональний вимір правового статусу особи. Громадяни ЄС також можуть звертатися до інституцій Союзу, подавати петиції до Європейського Парламенту, звертатися до Омбудсмена, отримувати консульську допомогу від інших держав-членів у третіх країнах та ініціювати законодавчі зміни через Європейську громадянську ініціативу.
На відміну від цього, громадяни України наразі не мають такого широкого наднаціонального інструментарію. Вони не користуються правом вільного пересування чи працевлаштування без віз і дозволів, не можуть впливати на політику інституцій ЄС тощо. Ці чинники якраз також підкреслюють цінність євроінтеграції як шляху до розширення прав і свобод українських громадян.
Загалом, усі основні права громадян ЄС закріплені у Хартії Європейського Союзу про основоположні права. І зокрема політичні права також є важливою складовою громадянства ЄС. Громадяни мають право голосувати і бути обраними до Європейського Парламенту та брати участь у муніципальних виборах у країні проживання нарівні з її громадянами. Такі політичні права спрямовані на подолання «дефіциту демократії» в діяльності ЄС і зміцнення участі громадян у функціонуванні Союзу [3].
Україна, яка зараз має статус держави-кандидатки на вступ до ЄС, має також орієнтуватися на стандарти Союзу у сфері прав і свобод людини. Громадянство ЄС забезпечує наднаціональні права, зокрема свободу пересування, працевлаштування та політичну участь, що значно розширює можливості громадян. У процесі євроінтеграції Україні доцільно переглянути підходи до громадянства, зокрема в частині допущення подвійного громадянства, що наблизить її правову систему до європейських практик і посилить захист прав громадян.
Література
1.Суржинський М. І. Принципи громадянства: поняття, теоретичні проблеми систематизації та класифікації. Альманах права. 2012. Вип. 3. с. 443-447.
2.Макаров М. В. Конституційно-правовий інститут громадянства в системі сучасних міграційних процесів : автореф. дисертація. Харків, 2022. 251 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/19521.
3.Трагнюк О. Я. Деякі правові засоби подолання дефіциту демократії в Європейському Союзі (на прикладі інституту громадянської ініціативи в ЄС). Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. / НДІ держ. будівництва та місц. самоврядування. Харків: Право, 2011. Вип. 22. с. 86-95. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3237
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
