УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

03.05.2025 12:09

[2. Економічні науки]

Автор: Лизогуб Андрій Олегович, аспірант кафедри торгівельного підприємництва, товарознавства та управління бізнесом, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса, Україна



У сучасному динамічному світі управління інвестиціями та інноваціями стає все складнішим завданням. Глобальні економічні трансформації, геополітичні конфлікти, технологічні революції та кліматичні зміни створюють середовище підвищеної невизначеності, в якому традиційні підходи до інвестиційного менеджменту виявляються недостатньо ефективними. Саме тому розробка практичних механізмів управління інвестиціями та інноваціями в умовах невизначеності набуває особливої актуальності для сучасних організацій, які прагнуть не лише вижити, але й досягти стійкого зростання [1].

Невизначеність як економічна категорія характеризується відсутністю чіткого розуміння майбутніх станів системи та неможливістю точно передбачити результати прийнятих рішень. На відміну від ризику, який можна кількісно оцінити через імовірнісні характеристики, невизначеність не піддається точній статистичній оцінці, що суттєво ускладнює процес прийняття управлінських рішень. У контексті інвестиційно-інноваційної діяльності невизначеність проявляється у кількох вимірах. Технологічна невизначеність пов'язана з непередбачуваністю результатів дослідницької діяльності та впровадження інновацій. Ринкова невизначеність відображає непередбачуваність попиту на інноваційні продукти. Конкурентна невизначеність виникає через неможливість точно передбачити дії конкурентів. Регуляторна невизначеність зумовлена мінливістю законодавчого середовища. Вплив невизначеності на інвестиційно-інноваційні процеси проявляється в ускладненні процесу прийняття інвестиційних рішень через відсутність надійних прогнозів, зниженні інвестиційної активності через підвищену обережність інвесторів, скороченні горизонту планування інвестиційних проектів, підвищенні вимог до прибутковості інвестицій як компенсації за додатковий ризик та зміщенні інвестиційних пріоритетів у бік більш гнучких і масштабованих проектів[2]. Водночас, невизначеність створює не лише загрози, але й можливості. Компанії, які здатні ефективно діяти в умовах невизначеності, отримують стратегічну перевагу та можуть досягти випереджаючого зростання. Саме тому формування ефективної системи управління інвестиціями та інноваціями в умовах невизначеності стає критичним фактором успіху для сучасних організацій. Традиційні методи оцінки інвестиційних проектів, які базуються на розрахунку чистої приведеної вартості, внутрішньої норми прибутковості та періоду окупності, мають обмежену ефективність в умовах високої невизначеності. Вони ґрунтуються на припущенні про можливість точного прогнозування майбутніх грошових потоків, що в сучасних умовах часто не відповідає дійсності [3-5].

Натомість практика управління інвестиціями демонструє ефективність більш гнучких та адаптивних методів. Сценарний аналіз передбачає розробку кількох сценаріїв розвитку ситуації та оцінку інвестиційного проекту для кожного з них. Це дозволяє виявити вразливі місця проекту та розробити превентивні заходи. Практичний досвід показує, що найбільш ефективним є формування трьох-п'яти сценаріїв з детальним опрацюванням ключових параметрів кожного з них. Імітаційне моделювання, зокрема метод Монте-Карло, передбачає проведення численних імітацій реалізації проекту з різними значеннями ключових параметрів. Це дозволяє отримати не точкову оцінку ефективності проекту, а розподіл можливих результатів, що суттєво підвищує якість прийняття інвестиційних рішень. Теорія реальних опціонів визнає цінність гнучкості в управлінні проектом. Реальний опціон – це право, але не обов'язок, прийняти певне інвестиційне рішення в майбутньому. Типові реальні опціони включають опціон на відтермінування, розширення, скорочення або припинення проекту. Їхня цінність зростає в умовах невизначеності, оскільки вони дозволяють адаптуватися до зміни обставин [6].

Байєсівський підхід до оцінки проектів базується на послідовному оновленні оцінок проекту по мірі надходження нової інформації. Цей підхід особливо ефективний для інноваційних проектів, які реалізуються в умовах високої технологічної невизначеності. Метод нечіткої логіки дозволяє формалізувати експертні оцінки, які не можуть бути виражені у вигляді точних чисел. Цей метод особливо корисний при оцінці проектів, для яких складно отримати надійні статистичні дані. Практичний досвід показує, що найбільш ефективним є комбінування різних методів оцінки інвестиційних проектів. Зокрема, поєднання сценарного аналізу з методом реальних опціонів дозволяє не лише оцінити вразливість проекту до різних ризиків, але й розробити механізми адаптації до мінливих умов.

Ефективне управління інвестиціями в умовах невизначеності вимагає розробки специфічних стратегій, що дозволяють мінімізувати ризики та максимізувати потенційні вигоди. Стратегія послідовних інвестицій передбачає поетапне інвестування коштів з проведенням оцінки результатів на кожному етапі. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики, оскільки рішення про продовження фінансування приймається лише після отримання позитивних результатів на попередньому етапі. Ця стратегія особливо ефективна для інноваційних проектів з високим рівнем технологічної невизначеності. Стратегія диверсифікації інвестицій базується на розподілі інвестиційного портфеля між різними активами, галузями та географічними регіонами. Це дозволяє знизити загальний рівень ризику портфеля, оскільки негативні результати одних інвестицій можуть компенсуватися позитивними результатами інших.

Стратегія хеджування ризиків передбачає використання фінансових інструментів, таких як ф'ючерси, опціони та свопи, для захисту від цінових, валютних та процентних ризиків. Ця стратегія особливо актуальна для міжнародних інвестиційних проектів, які реалізуються в умовах високої волатильності валютних курсів та процентних ставок. Стратегія формування стратегічних альянсів передбачає спільну реалізацію інвестиційних проектів кількома компаніями. Це дозволяє розподілити ризики між партнерами, об'єднати компетенції та ресурси, що особливо важливо для масштабних інноваційних проектів. Стратегія інвестування у гнучкість передбачає створення надлишкових можливостей, які можуть бути використані в майбутньому. Наприклад, інвестиції у модульне виробництво, яке можна швидко переналаштувати під випуск різних продуктів залежно від зміни попиту.

Вибір конкретної стратегії інвестування залежить від багатьох факторів, включаючи масштаб проекту, рівень невизначеності, доступні ресурси та толерантність до ризику. На практиці часто використовується комбінація різних стратегій, що дозволяє досягти оптимального балансу між ризиком і прибутковістю. Управління інноваціями в умовах невизначеності вимагає специфічних підходів, які враховують особливості інноваційного процесу. Одним з ключових принципів є гнучкість та адаптивність, що передбачає здатність швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, коригувати інноваційні проекти та перерозподіляти ресурси між ними. Реалізація цього принципу вимагає створення гнучкої організаційної структури, децентралізації прийняття рішень та формування культури постійних змін.

Принцип експериментування та швидкого навчання базується на використанні методології "бережливого стартапу", яка передбачає створення мінімально життєздатного продукту, його тестування на реальних споживачах та швидке внесення змін на основі отриманого зворотного зв'язку. Цей підхід дозволяє мінімізувати витрати на розробку продуктів, які не відповідають потребам ринку. Принцип відкритих інновацій передбачає активне залучення зовнішніх джерел інновацій, включаючи клієнтів, постачальників, університети та дослідницькі центри. Відкриті інновації дозволяють знизити витрати на дослідження і розробки, прискорити виведення нових продуктів на ринок та зменшити технологічну невизначеність.

Таким чином, ефективне управління інвестиціями та інноваціями в умовах невизначеності вимагає застосування комплексного підходу, який поєднує сучасні методи оцінки проектів, гнучкі організаційні структури, різноманітні фінансові інструменти та інформаційні технології. Організації, які здатні побудувати таку систему, отримують стратегічну перевагу та можуть не лише виживати, але й успішно розвиватися в умовах підвищеної невизначеності. В умовах постійної зміни технологічних парадигм, споживчих переваг та глобальних економічних і політичних тенденцій здатність ефективно управляти інвестиціями та інноваціями стає визначальним фактором довгострокового успіху.

Список  літератури

1.Гринько Т.В., Алещенко В.І. Вплив та взаємозв'язок ефективності та економічної безпеки підприємства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2020. Вип. 42. С. 4-11. 

2.Даниленко А.І. Інвестиційні проекти та їх роль в розвитку економіки України. Фінанси України. 2022. № 5. С. 7-21. 

3.Коломієць Г.М., Глушач Ю.С. Невизначеність розвитку господарчих систем і їх реформування: монографія. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2023. 288 с. 

4.Орлова-Курилова О.В. Сучасні методи оцінки інноваційного потенціалу. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2021. № 3. С. 234-239. 

5.Поліщук Н.В. Функціонування економічних систем в умовах постійної невизначеності змін. Економіка та управління національним господарством. 2021. Вип. 5(136). С. 49-53. 


6. Семенова В.Г., Обертайло М.В. Інноваційна діяльність підприємств України в умовах невизначеності: сучасний стан та перспективи розвитку. Економіка та суспільство. 2022. № 41. С. 15-22. 




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2025

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення