Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ІНКЛЮЗИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
27.04.2025 12:26
[2. Економічні науки]
Автор: Пилипенко Вячеслав Валентинович, кандидат економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна; Пилипенко Надія Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та підприємництва, Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна
ORCID: 0000-0001-5995-013X Пилипенко В.В.
ORCID: 0000-0002-1064-389X Пилипенко Н.М.
Розвиток аграрного підприємництва є одним із ключових напрямів забезпечення продовольчої безпеки, стабільності економіки та сталого розвитку сільських територій. У сучасних умовах необхідним є впровадження інноваційних підходів до розвитку аграрного підприємництва. Одним із таких підходів є інклюзивність як частина макроекономічної стратегії, яка забезпечує інтеграцію різних груп населення у процеси створення доданої вартості, розширює доступ до ресурсів і ринків, сприяє сталому розвитку.
Традиційні моделі підприємництва в аграрному секторі часто обмежуються вузьким колом суб’єктів, залишаючи поза увагою потенціал соціальної, економічної та екологічної інклюзії. Інклюзивний підхід передбачає створення умов для рівноправної участі всіх зацікавлених сторін у розвитку аграрного сектору. Це означає забезпечення доступу до фінансових ресурсів, освіти, технологій і ринків для тих, хто традиційно був виключений з основних економічних процесів. Інклюзивний підхід до розвитку аграрного підприємництва спрямований на інтеграцію різноманітних груп населення, зокрема дрібних фермерів, жінок, молоді, осіб із обмеженими можливостями та інших уразливих категорій, у процеси створення доданої вартості та розширення доступу до ресурсів і ринків. Цей підхід спрямований на подолання соціальних та економічних бар’єрів, сприяючи розширенню можливостей для всіх учасників аграрного сектору [1].
У контексті аграрного підприємництва інклюзивний підхід має низку переваг. По-перше, він дозволяє інтегрувати малих виробників у національні та міжнародні ринки, сприяючи економічному зростанню. По-друге, забезпечення участі жінок і молоді у підприємницьких процесах сприяє вирівнюванню соціальних диспропорцій і розширенню кадрового потенціалу галузі. По-третє, інклюзивні моделі підприємництва підтримують екологічну сталість через впровадження інноваційних і ресурсозберігаючих технологій.
Однією з основних перепон для розвитку інклюзивного підприємництва є обмежений доступ дрібних фермерів і соціально вразливих груп до фінансування.
Інклюзивні фінансові інструменти, такі як мікрокредитування, пільгове кредитування та грантові програми, дозволяють залучати нових учасників до аграрного бізнесу (рис.1).
Рисунок 1. Ключові аспекти інклюзивного підходу
Джерело: запропоновано авторами
У багатьох країнах жінки, які працюють у сільському господарстві, мають обмежений доступ до ресурсів і рішень. Інклюзивний підхід забезпечує їх участь у процесах прийняття рішень, підтримку жіночих кооперативів і впровадження програм розвитку жіночого підприємництва. Включення екологічних аспектів у процеси аграрного підприємництва дозволяє створювати стійкі бізнес-моделі, які враховують інтереси майбутніх поколінь. Органічне землеробство, раціональне використання ресурсів і впровадження інноваційних екотехнологій є основою для сталого розвитку [2]. Кооперативний рух є важливим інструментом інклюзивного підприємництва, оскільки дозволяє малим виробникам об’єднувати свої зусилля для досягнення економічної ефективності, зниження витрат і виходу на нові ринки.
Інклюзивність є інтегральною частиною сучасних макроекономічних стратегій, що спрямовані на забезпечення справедливого доступу до ресурсів, створення рівних можливостей і соціальної згуртованості. Фіскальна політика є одним із ключових інструментів підтримки інклюзивності. Надання пільгових кредитів, субсидій та грантів для малих фермерів і соціально вразливих груп створює передумови для розвитку підприємницької активності. Державні програми з підтримки кооперації дозволяють інтегрувати дрібні господарства у більші виробничі ланцюги, забезпечуючи їм доступ до сучасних технологій і ринків збуту. Монетарна політика сприяє розвитку мікрокредитування для фермерів, які не мають достатнього забезпечення для отримання традиційних кредитів. Це особливо важливо для жінок і молоді, які стикаються з обмеженим доступом до фінансових ресурсів через соціальні чи економічні бар’єри. Інституційні інструменти, такі як створення дорадчих служб, розвиток освітніх програм для фермерів і підтримка інноваційних платформ, сприяють підвищенню кваліфікації та обізнаності всіх суб’єктів аграрного підприємництва.
Впровадження інклюзивності у макроекономічну стратегію розвитку аграрного підприємництва має низку переваг. Соціальні вигоди включають підвищення рівня зайнятості у сільській місцевості, зниження рівня бідності та скорочення міграції. Економічні переваги полягають у розширенні бази платників податків, зростанні виробництва та експорту сільськогосподарської продукції. Екологічні вигоди включають впровадження практик органічного землеробства, раціонального використання ресурсів та відновлення природних екосистем [3;4].
Серед викликів, які можуть виникнути під час впровадження інклюзивного підходу, слід виділити високі адміністративні бар’єри, недостатню прозорість у розподілі фінансових ресурсів, обмежену обізнаність населення про можливості підтримки та низький рівень довіри до інституцій. Ці проблеми вимагають вдосконалення механізмів державного регулювання та посилення співпраці між урядом, приватним сектором і громадськими організаціями.
Інклюзивний підхід до розвитку аграрного підприємництва є не лише соціальною необхідністю, а й стратегічним напрямом для забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку аграрного сектору. Інклюзивний підхід до розвитку аграрного підприємництва є невід’ємною складовою сучасної макроекономічної стратегії. Поєднання макроекономічних інструментів із принципами інклюзивності дозволяє створювати стійкі бізнес-моделі, забезпечувати соціальну справедливість і підтримувати екологічну рівновагу. Реалізація цих підходів сприятиме не лише розвитку аграрного сектору, але й підвищенню якості життя населення, зростанню конкурентоспроможності національної економіки та досягненню цілей сталого розвитку. Розширення можливостей для участі всіх верств населення у цьому процесі сприятиме формуванню більш справедливого суспільства, економічної стабільності та екологічної рівноваги.
Список літератури:
1.Viacheslav Pylypenko, Nadiia Pylypenko, Oleksandr Slobozhan, Olena Nahorna, Borys Tkachenko. Social Inclusion in Driving Sustainable Growth within United Territorial Communities. Grassroots Journal of Natural Resources volume 7, issue 3 (december 2024). URL: https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.0703ukr21
2.Пилипенко Н. М., Прядка С. І. Конкурентоспроможність як чинник економічно-безпечного розвитку сільськогосподарського підприємства. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". 2019. №10. URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-10-5256
3.Степаненко С. В. Соціальна інклюзія як пріоритет подальшого розвитку аграрного сектору і сільських територій. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2023. Вип. 46. С. 77–82. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/46_2023ua/16.pdf
4.Інклюзивний розвиток агропродовольчого сектору України: можливості та ризики. Колективна монографія. За ред. Л. В. Шинкарук. Київ: НУБіП України. 2023. 356 с. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u317/2023_monografiya_inklyuzrozvitokapk.pdf
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції
Конференції 2025
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
