РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

02.11.2022 21:34

[1. Информационные системы и технологии]

Автор: Губанова Ілона Сергіївна, студентка, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»


Розвиток інформаційних технологій тягне за собою та породжує нові загрози безпеці, як особистій, так і державній. Якщо розглядати історію нашої країни, для покращення розуміння сучасного стану розвитку інформаційних технологій, варто зазначити, що з моменту настання незалежності, Україна переживає турбулентний період, соціальну диференціацію, трансформуються уявлення про роль і місце нашої держави в новому мінливому світі [2]. Незважаючи на значне місце реформ у розвитку нашої держави, інформаційна сфера уступає іншим інститутам сучасного суспільства через недостатній рівень розвитку її ресурсів і захищеність безпосередньо самої інформаційної системи.

Сьогодні важливими інформаційними складовими системи забезпечення національної безпеки виступають: інформаційно-комунікаційні  технології, програмні, технічні, лінгвістичні, правові та організаційні засоби. Національна безпека визначається забезпеченням безпеки у внутрішньополітичній, економічній, соціальній сферах, у сфері науки і освіти, в  міжнародній,  духовній,  інформаційній,  військовій,  оборонно-промисловій  та  екологічній  сферах, а також у сфері громадської безпеки [1].

Національна економічна безпека є складовою національних інтересів. А їхня реалізація можлива лише за умови сталого розвитку економіки країни.  Це питання було актуальним ще у минулому столітті і тому постійно обговорювалося країнами. Наприклад 20 жовтня 1987 року відбулося Пленарне засідання 42-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, де були розглянуті та прийняті основні положення, які розкривають сутність сталого розвитку. В основу цих положень було вкладено принципи взаємозв’язку економічного і соціального розвитку за раціонального використання ресурсів і захисту навколишнього середовища. Ці принципи були прийняті головами урядів більше ніж 150 країн у 1992 році н а конференції у Ріо-де-Жанейро. І з 1999 року на міжнародних конференціях під егідою ООН це питання обговорюється для його покращення [4].

Інформаційний вплив застосовується як для забезпечення застосування фінансових інструментів, наприклад під час атак на валютних і фондових ринках, так і як ідеологічне прикриття під час створення необхідного образу справедливості проведеної політики в суспільній свідомості.

Загрози економічній та інформаційній безпеці стосуються не лише окремих компонентів державної системи, а й регіонів, великих господарюючих суб’єктів і територіальних утворень, вони формують соціально-інформаційний вплив на соціально-економічну систему держави. Нові виклики і загрози (перш за все міжнародний кібертероризм, інформаційне шпигунство, організована злочинність в інформаційній сфері, небезпека поширення вірусних комп’ютерних атак на інформаційно-керуючі системи в економіці та, перш за все у фінансовій сфері, і т. д.) носять глобальний характер і вимагають адекватної відповіді з боку всього міжнародного співтовариства та солідарних зусиль для їх подолання.

Нині істотно зростає роль інформаційної безпеки національної економіки, все більш актуальною стає проблема боротьби з кіберзлочинністю у фінансовій сфері. Верховною Радою України було зроблено спробу врегулювати відносини, що виникають у кіберпросторі, а саме ухвалено Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні» [5]. Незважаючи на ці кроки, Україна постійно стає жертвою кібератак. На забезпечення національних інтересів держави негативний вплив можуть чинити ймовірні рецидиви односторонніх силових підходів у міжнародних відносинах, протиріччя між основними учасниками світової політики, а також удосконалення форм протиправної діяльності в кібернетичній та біологічній сферах, у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Складність завдань, що стоять перед державою, вимагає вироблення збалансованої стратегії їх вирішення, що виходить із взаємозв’язку проблем національної безпеки, соціально-економічного розвитку країни та інформаційної безпеки національної економічної системи

Список використаної літератури 

1. Панченко  О.А.  Засоби  масової  комунікації  як  платформа  державної  інформаційної  політики. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. No 4. DOI: 10.32702/2307-2156-2020.4.2. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/4_2020/4.pdf.

2. Панченко О.А. Роль засобів масової інформації в системі державного управління інформаційною безпекою. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. No 1(24). С. 97–102. DOI: 10.32836/2310-9653-2020-1.19. URL: http://customs-admin.umsf.in.ua/archive/2020/1/19.pdf.

3. Сатаров Г.А. Общественное мнение и общественное сознание: реальность и миф.ОНС: Общественные науки и современность. 2007. No 4. С. 5-23.

4. Соловьев А.И. Политические коммуникации. Москва : Аспект Пресс, 2004, 332 с.

5. Торяник В.М. Інформаційна безпека як складова національної безпеки держави, роль ЗМІ в забезпеченні інформаційного суверенітету України. Право і суспільство. 2016. No 2. С. 151–156.

6. Чмир Я.І. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в системі публічного управління. Аспекти публічного правління. 2018. Т. 6. No 9. С. 16–22.

____________________

Науковий керівник: Замковий О.І., старший викладач, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення