ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

31.10.2022 13:35

[2. Экономические науки]

Автор: Кій Максим Іванович, студент, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці; Гаватюк Людмила Станіславівна, кандидат економічних наук, доцент, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці


Забезпечення фінансової стабільності національної економіки є невід’ємним завданням державної політики кожної суверенної держави. Робота у цьому напрямі передусім передбачає вирішення складної багатогранної проблеми формування такого стану держави, за яким вона забезпечена можливістю створення і розвитку умов для плідного життя її населення, перспективного розвитку її економіки в майбутньому та в зростанні добробуту її мешканців. 

Незважаючи на те, що проблеми фінансової стабільності вже досить давно й інтенсивно досліджуються як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями й практиками, дотепер не вироблено єдиного загальноприйнятого і чітко окресленого визначення терміну «фінансова стабільність» та не розроблено всіма визнаного методичного підходу до її оцінювання. 

Так, значна увага визначенню сутності поняття «фінансова стабільність» приділяється Ф. Мишкіним. Науковець стверджує, що фінансова нестабільність виникає тоді, коли фінансова система піддається шокам та інформаційним потокам таким чином, що вона більше не може трансформувати заощадження в інвестиції [1]. 

П. Каллаур подає поняття абсолютної фінансової стабільності як стану фінансової системи, за якого вона не допускає фінансової кризи при будь-яких шокових впливах на економіку. При цьому фінансова система виконує покладені на неї функції у повному обсязі і з максимальною ефективністю .

Вітчизняні науковці дещо специфічно трактують сутність фінансової стабільності. Зокрема, Т. Унковська під цією категорією розуміє такий режим функціонування економіки, коли, по-перше, вона перебуває в динамічному стані фінансової рівноваги та, по-друге, в разі екзогенних або ендогенних шоків її відхилення від рівноваги лежить у заданих межах і вона здатна повернутися в режим фінансової рівноваги [4, с. 31]. 

Взаємозв’язок фінансової безпеки та економічного розвитку покладено в основу визначення А. Сухорукова, згідно з яким фінансова безпека – це захищеність держави у фінансовій сфері або такий стан бюджетної, податкової та грошово-кредитної систем, який гарантує спроможність держави ефективно формувати, зберігати від надмірного знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціальноекономічного розвитку та обслуговування фінансових зобов’язань.[3, c.12].

Згідно із трактуванням НБУ, фінансова стабільність – це стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. При цьому фінансова система вважається стабільною, якщо: 1) вона ефективно перерозподіляє ресурси від власників заощаджень до інвесторів; 2) фінансові ризики ретельно оцінюються та адекватно управляються; 3) фінансова система здатна абсорбувати шоки без значних негативних наслідків [2].  

Узагальнюючи вище наведені підходи, можна стверджувати, що фінансова стабільність – це стійкий стан фінансової системи країни, який характеризується безперебійним здійсненням розрахунків в економіці, високим рівнем довіри до фінансово-кредитних установ, стабільністю цін на фінансовому ринку, ефективним розподілом фінансових ресурсів та можливістю управління фінансовими ризиками, при якому вона спроможна ефективно виконувати свої функції у довгостроковому періоді навіть під впливом негативних фінансово-економічних явищ. 

Звідси робимо також і важливий висновок про те, що фінансова стабільність є категорією вельми комплексною, визначається станом функціонування більшості сфер і секторів фінансової системи країни, якими з-поміж інших є бюджетна, грошово-кредитна, боргова, валютна, банківська, страхова та ін. А це, своєю чергою, ускладнює формування раціональної і справедливої методики оцінювання фінансової стійкості держави. У зв’язку з відсутністю єдиної методичної основи аналізу об’єктивно доречно користуватися методичними рекомендаціями провідних організацій у відповідній сфері. Так, НБУ проводить відповідні розрахунки із застосуванням 12 головних та 10 рекомендованих індикаторів, зокрема до головних відносяться: співвідношення регулятивного капіталу до зважених за ризиком активів; співвідношення регулятивного капіталу першого рівня до зважених за ризиком активів; співвідношення недіючих кредитів без урахування резервів до капіталу; співвідношення недіючих кредитів без урахування резервів до сукупних валових кредитів; норма прибутку на активи; норма прибутку на капітал; співвідношення процентної маржі до валового доходу; співвідношення непроцентних витрат до валового доходу; співвідношення ліквідних активів до сукупних активів та ін. 

Головними чинниками обумовлених тенденцій визначимо те, що фінансова система України функціонує недостатньо ефективно та не реалізує більшості базових функцій, за багатьма її складовими наявні критичні недоліки. Щодо бюджетної системи, то це проблеми формування дохідної частини бюджетів, надмірний рівень перерозподілу ВВП через державний бюджет, нераціональність міжбюджетних відносин та значна частка зовнішніх запозичень для покриття дефіциту бюджету; з боку грошово-кредитної системи – надмірність грошової маси, висока вартість кредитних ресурсів та інфляційні процеси; 236 валютної складової – девальвація вітчизняної грошової одиниці, обмеженість міжнародних резервів та критична маса валютних депозитів; боргової складової – критичне зростання рівня зовнішнього, внутрішнього та загальнодержавного боргу; розвитку страхового ринку – його малі обсяги та ділова активність, роль в економіці і суспільстві; банківського сектору – складність доступу до пропозиції кредитного ресурсу та висока залежність від іноземного капіталу.

Отож, до цільових орієнтирів посилення фінансової стабільності економіки нашої держави слід віднести:

- підвищення ефективності використання фінансового ресурсу, залученого у фінансову систему країни;

- ефективне управління інфляційними процесами;

- приріст депозитних вкладень та покращення структури банківського кредитування;

- покращення структурних співвідношень акумулювання фінансів з-поміж державного та бізнес-секторів;

- ефективне використання інструментарію валютно-курсового регулювання;

- відновлення цілісності та посилення взаємозв’язків економічної і фінансової систем країни;

- ефективне використання та скерування на інвестиційні цілі зовнішньої фінансової допомоги;

- зниження рівня фінансової залежності держави в умовах зовнішньої агресії та ін.

Список використаних джерел:

Інформація з Інтернету

1. Mishkin F.S. Global Financial Instability: Journal of Economic Perspectives. — 1999. — Vol. 13. — № 4. — Mode of access: http:// www0.gsb.columbia.edu/faculty/fmishkin/PDFpapers/jep99.pdf 

2. Офіційний сайт Національного банку України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

Підручники, навчальні посібники, монографії:

3. Сухоруков А.І. Сучасні проблеми фінансової безпеки України :монографія. К.: НІПМБ, 2004. 117 с 

Статті з журналів, газет

4. Шушкова Ю. Фінансова стабільність національної економіки сутність та цільові орієнтири посилення"Економіка. Фінанси. Право" 2018  с. 31.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення