Вас приветствует Интернет конференция!
Приветствуйем на нашем сайте
РОЗРОБКА TELEGRAM-БОТА ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАСНОЇ АКТИВНОСТІ КОРИСТУВАЧА
26.03.2026 14:01
[1. Systemy i technologie informacyjne]
Автор: Басс Дарина Євгенівна, студентка, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя; Скрипник Ірина Анатоліївна, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя
ORCID: 0000-0002-9175-2683
Вступ. В умовах інтенсивного цифрового розвитку особливої актуальності набуває ефективне управління особистими завданнями та набутою інформацією. Підвищене інформаційне навантаження, а також поєднання навчальної, професійної та особистої діяльності зумовлює потребу у зручних, інтегрованих та доступних інструментах планування. Огляд значної кількості існуючих програм для організації задач демонструє примітивність застосунків, труднощі систематизації та орієнтація на одну платформу.
Опис проблеми. Аналіз поведінки користувачів свідчить про низку типових проблем у сфері управління завданнями. У більшості спостерігається роздробленість збереження інформації, а саме нотатки розміщуються у різних середовищах (паперові блоки, щоденники, календарі, месенджери, застосунки тощо), що ускладнює їхні централізованість, систематизацію та контроль в цілому. З цього витікає відсутність чіткої системи пріоритезації та структурування завдань, що призводить до хаотичного зберігання даних і втрати важливості інформації. Тільки частина з вище перерахованих середовищ зберігань задач може надіслати нагадування про строки виконання та надати можливість зафіксувати факт виконання, який є важливою частиною системи винагороди мозку [1]. Невід’ємною частиною проблеми нагадувань є різноманіття гаджетів та операційних систем, які в більшості випадків несинхронізовані один з одним та не знаходяться в центрі уваги користувача впродовж всього часу. Таким чином, існує потреба у створенні єдиного, доступного інструменту, що забезпечуватиме користувача централізованим зберіганням, структуризацією, пріоритезацією та нагадуваннями про завдання в межах доступної та широко використовуваної платформи [5].
Засоби розробки. Розробка програмного сервісу у вигляді Telegram-бота для організації власної активності користувача потребує обґрунтованого вибору технологічного стеку, що включає мову програмування, програмні бібліотеки для взаємодії з API платформи Telegram [4] та систему керування базами даних.
Найпоширенішими мовами програмування для створення Telegram-бота є Python, JavaScript (Node.js), PHP, Java та Go, кожна з яких має певні специфічні технологічні особливості. Python характеризується високим рівнем абстракції, лаконічністю синтаксису та наявністю розвинених бібліотек [2] для взаємодії з Telegram Bot API, але в той же час інтерпретована природа мови може знижувати продуктивність при високих навантаженнях. Node.js забезпечує подієво-орієнтовану неблокуючу модель виконання, що є ефективною для обробки великої кількості одночасних запитів та інтегрується з веб-сервісами та REST API, однак динамічна типізація ускладнює контроль помилок та потребує додаткових інструментів для підвищення надійності коду. PHP традиційно використовується для веб-розробки та характеризується простотою розгортання на більшості хостинг-платформ, проте поступається сучасним рішенням у гнучкості архітектури та масштабованості. Java забезпечує високу стабільність, продуктивність, сувору типізацію та придатність до побудови масштабованих серверних систем, що робить її доцільною для довготривалих проєктів, хоча процес розробки є більш ресурсовитратним. Мова Go поєднує високу продуктивність компільованого коду з ефективною підтримкою конкурентності, що дозволяє створювати швидкі та масштабовані сервіси, однак вона має відносно меншу екосистему бібліотек для Telegram-ботів порівняно з Python або Node.js.
Згідно з поставленою задачею найбільш доцільним вибором буде Python, беручи до уваги вище зазначені переваги: ця мова програмування також дозволяє реалізувати асинхронну обробку запитів, що є фундаментальним для стабільної роботи сервісу одночасно для декількох користувачів [2].
Важливим аспектом розробки Telegram-бота є вибір системи керування базами даних, де буде актуалізуватися, оброблятися та зберігатися інформація про користувачів. Основними категоріями рішень є реляційні (SQL) та нереляційні (NoSQL) бази даних. Реляційні системи керування базами даних ґрунтуються на табличній моделі представлення даних і забезпечують підтримку структурованих зв’язків між сутностями (користувач, завдання, список, пріоритет, нагадування). Їхніми перевагами є механізми забезпечення цілісності даних, використання первинних і зовнішніх ключів, а також можливість виконання складних SQL-запитів [3]. Нереляційні бази даних реалізують документо-орієнтовану модель зберігання інформації та характеризуються гнучкістю структури. Вони дозволяють швидко адаптувати модель даних до змін вимог, але відсутність суворої схеми може призводити до потенційних проблем із цілісністю даних та ускладнювати реалізацію складних зв’язків між об’єктами.
Найкращим вибором в цьому випадку буде реляційна база даних SQLite, оскільки вона працює у вбудованому режимі без окремого серверного процесу, зберігає дані у вигляді одного файлу та не потребує складного налаштування або адміністрування, чим повністю задовольняє поставленим вимогам до задачі [6].
Програма-аналог. У ході аналізу існуючих рішень для організації особистої активності було розглянуто Telegram-бота @SkeddyBot як приклад реалізованого продукту. Він надає загальний набір основних функцій:
1. Створення нагадувань та нотаток природньою мовою.
2. Перегляд активних нагадувань та нотаток.
3. Редагування та видалення нагадувань та нотаток.
4. Налаштування часового поясу.
Такий перелік не задовольняє всім вимогам поставленої задачі, а оскільки існуюче рішення @SkeddyBot – це застосунок із закритим вихідним кодом, то користувачі не можуть розширювати або змінювати (за потреби) функціональність та не мають повного контролю над власними даними, зокрема, не гарантована безпека даних, що передаються на сторонній ресурс, навіть за умови збереження копії даних користувачем. Крім того, наведений аналог не підтримує українську мову, що не дозволить адаптувати бота @SkeddyBot для використання певних мовних особливостей.
Розроблюваний Telegram-бот є оригінальним застосунком. У порівнянні з програмою-аналогом він має переваги у вигляді перегляду статистики, групування за списками, позначення завдань як виконаних та надання пріоритету певним нагадуванням. На рисунку 1 наведено діаграму варіантів використання, яка демонструє основні можливості власної розробки для користувача.
Рисунок 1 – Use Case Diagram
Висновки. Розробка Telegram-бота для організації власної активності користувача є актуальною ідеєю для створення програмного заперечення та вирішує низку проблем сучасних користувачів, чим може бути корисною для вирішення різноманітних задач. Аналіз можливих засобів реалізації показує, що найкращими варіантами є мова програмування Python та вбудована реляційна база даних SQLite. Отже визначено, що розроблюваний застосунок повинен відповідати списку функціональних вимог, таких як створення нотаток та нагадувань, зокрема, природною мовою, можливість збереження, структуризації, групування, пріоритезації та відмітки їх як виконаних, підтримка української мови. Аналіз існуючих рішень демонструє достатню кількість аналогів на загальнодоступному ринку, але більшість з них обмежуються загальним або мінімальним функціоналом. Тому створення Telegram-бота для організації власної активності є доцільною розробкою, яка представляє низку унікальних функцій для користувача.
Література
1. Bak-Maier, M. How Completion Helps Students Build Confidence. URL: https://www.maketimecount.com/how-completion-helps-students-build-confidence/ (дата звернення: 02.03.2026).
2. Building Telegram Bots with Python: A Complete Guide. URL: https://martinuke0.github.io/posts/telegram/ (дата звернення: 02.03.2026).
3. SQLite Documentation. URL: https://www.sqlite.org/docs.html (дата звернення: 02.03.2026).
4. Telegram Bot API Documentation. URL: https://core.telegram.org/bots/api (дата звернення: 02.03.2026).
5. Використання хмарних технологій при розробці Телеграм чат-боту на мові Python з використанням бази даних SQLite. // Наук. записки ДУІКТ 2025. URL: https://journals.dut.edu.ua/index.php/sciencenotes/article/download/3271/3157 (дата звернення: 02.03.2026).
6. Підключаємо Sqlite3 до Telegram боту // Habr 2025. URL: https://habr.com/ru/amp/publications/552788/ (дата звернення: 02.03.2026).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Другие научные работы даной секции
Конференции
Konferencje 2026
Konferencje 2025
Konferencje 2024
Konferencje 2023
Konferencje 2022
Konferencje 2021
