Вас приветствует Интернет конференция!
Приветствуйем на нашем сайте
ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ
23.03.2026 10:03
[2. Nauki ekonomiczne]
Автор: Маковецький Богдан Вадимович, здобувач вищої освіти, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, м. Харків
ORCID: 0009-0007-1646-559X
В умовах активізації євроінтеграційних процесів та зростаючих обсягів зовнішньоекономічної діяльності питання ефективності митного контролю та митного оформлення набувають особливої ваги. Недосконалість митних процедур спричиняє значні втрати для бізнесу, знижує конкурентоспроможність вітчизняних підприємств та сприяє поширенню корупційних практик. За даними Всесвітнього банку, Україна стабільно займала низькі позиції в рейтингу Doing Business за показником «Торгівля через кордон», що свідчить про наявність системних проблем у сфері митного адміністрування [8]. Актуальність теми посилюється в умовах воєнного стану та необхідності забезпечення безперебійного функціонування митних органів для підтримки критичного імпорту та стимулювання експорту.
Проблематику митного контролю та митного оформлення досліджували такі вчені, як П. Пашко (питання митної безпеки) [6], І. Бережнюк (модернізація митної служби) [1], О. Гребельник (митна політика) [2], Ю. Дмитрієв (митні процедури) [3], Т. Корнієнко (електронне декларування) [4]. Зарубіжний досвід спрощення митних процедур висвітлено у працях Р. Кімберлі, В. Прусса та ін. Разом із тим питання комплексної ідентифікації проблемних аспектів митного контролю в умовах сьогодення залишаються недостатньо дослідженими, зокрема щодо впливу воєнного стану на ефективність митних процедур та адаптації кращих практик ЄС до вітчизняних умов.
Метою дослідження є виявлення та систематизація проблемних аспектів митного контролю та митного оформлення в Україні, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо їх усунення.
У науковій літературі існують різні підходи до визначення економічної сутності митного контролю, що зумовлено багатоаспектністю цього явища. Аналіз наукових джерел дозволяє виокремити три основні підходи: функціональний, інституційний та системний. Функціональний підхід розглядає митний контроль як сукупність заходів, що здійснюються митними органами з метою забезпечення дотримання митного законодавства. Інституційний підхід акцентує увагу на суб'єктах митного контролю та їхніх повноваженнях. Системний підхід трактує митний контроль як підсистему більш широкої системи митної безпеки держави та виділяє три групи функцій: фіскальну (наповнення державного бюджету), регуляторну (захист вітчизняного ринку) та правоохоронну (протидія контрабанді та порушенням митних правил).
Аналіз сучасних тенденцій свідчить про поступовий перехід від суцільного контролю до вибіркового на основі аналізу ризиків. Цей підхід закріплено у Рамкових стандартах безпеки та спрощення міжнародної торгівлі SAFE [7] та імплементовано в законодавство більшості розвинених країн. В Україні відповідні норми включено до Митного кодексу 2012 року [5], проте їхня практична реалізація залишається неповною.
На основі аналізу нормативно-правової бази, наукових публікацій та практики митного адміністрування виявлено три групи проблем: адміністративно-організаційні, технологічно-інформаційні та правові, зведені показники ефективності митного контролю України та ЄС наведено на рис. 1.
Рис. 1. Зведені показники ефективності митного контролю України та ЄС [3]
До адміністративно-організаційних проблем належить передусім недостатня ефективність системи управління ризиками. Частка товарних партій, що піддаються фактичному огляду, залишається значно вищою від аналогічних показників країн ЄС (15-25% проти 1-3%) [3]. Тривалість митного оформлення також перевищує стандарти ЄС: середній час для імпорту становить 48-72 години, для експорту – 24-36 годин, тоді як у провідних країнах ЄС ці показники не перевищують 4-8 годин. Надмірне дискреційне право посадових осіб митниці під час прийняття рішень про митну вартість та класифікацію товарів є живильним середовищем для корупційних ризиків.
Технологічно-інформаційні проблеми пов'язані з недостатнім рівнем цифровізації митних процедур. Незважаючи на впровадження електронного декларування [4], повноцінного «єдиного вікна» для митного оформлення в Україні дотепер не створено, що змушує учасників ЗЕД взаємодіяти з кількома державними органами окремо та призводить до дублювання інформації. Недостатній рівень інтеграції інформаційних систем митних органів з базами даних інших контролюючих органів ускладнює обмін інформацією та сповільнює процедури контролю. Незначна частка пунктів пропуску обладнана сучасними неінтрузивними засобами контролю, що знижує ефективність виявлення контрабанди.
Правові проблеми охоплюють суперечності у нормативно-правовому регулюванні, зокрема у сфері визначення митної вартості товарів. Митні органи нерідко відхиляють задекларовану митну вартість без належного обґрунтування, що порушує принципи угоди ГАТТ/СОТ [5]. Нечіткі критерії класифікації товарів за УКТЗЕД та прогалини у регулюванні постмитного аудиту призводять до нерівномірного застосування норм і правової невизначеності для суб'єктів ЗЕД.
Систематизацію виявлених проблемних аспектів та їхніх наслідків наведено у табл. 1.
Таблиця 1.
Систематизація проблемних аспектів митного контролю та їх наслідки [3; 4; 5]
На основі проведеного аналізу розроблено рекомендації щодо усунення виявлених проблем за трьома напрямами. У сфері вдосконалення управління ризиками пропонується запровадити автоматизовані профілі ризику на основі великих даних (Big Data), розширити практику постмитного аудиту як альтернативи попередньому контролю та впровадити програми авторизованих економічних операторів (АЕО) для надійних підприємств. У сфері цифровізації рекомендується завершити створення повноцінного «єдиного вікна» на основі принципу «once-only», забезпечити інтеграцію інформаційних систем митних органів з системами інших контролюючих відомств та оснастити ключові пункти пропуску сучасними скануючими комплексами. У правовій сфері доцільно уніфікувати методологію визначення митної вартості відповідно до стандартів ЄС, чітко регламентувати вичерпний перелік підстав для відхилення задекларованої митної вартості та посилити інституційну незалежність органів, що розглядають митні спори.
За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки. По-перше, систематизовано наукові підходи до визначення митного контролю (функціональний, інституційний, системний). По-друге, аналіз практики митного оформлення в Україні дозволив виявити три групи проблем: адміністративно-організаційні, технологічно-інформаційні та правові. По-третє, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення системи митного контролю у сферах управління ризиками, цифровізації митних процедур та удосконалення нормативно-правового регулювання. Наукова новизна дослідження полягає у комплексній ідентифікації та систематизації проблемних аспектів митного контролю в контексті євроінтеграційних процесів. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою кількісних показників ефективності митного контролю та порівняльним аналізом досвіду країн-членів ЄС у сфері спрощення митних процедур.
Література:
1. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти. Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2015. 543 с.
2. Гребельник О. П. Основи митної справи : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2018. 600 с.
3. Дмитрієв Ю. Я. Управління ризиками у митному контролі. Вісник АМСУ. 2020. № 2(63). С. 12–24.
4. Корнієнко Т. О. Електронне декларування як інструмент спрощення митних процедур. Економіка та держава. 2021. № 4. С. 45–51.
5. Митний кодекс України : Закон України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 (дата звернення: 22.02.2026).
6. Пашко П. В. Митна безпека : монографія. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2012. 480 с.
7. WCO SAFE Framework of Standards to Secure and Facilitate Global Trade. Brussels : WCO, 2021.
8. World Bank. Doing Business 2020: Comparing Business Regulation in 190 Economies. Washington : World Bank, 2020.
______________________________
Науковий керівник: Тищенко Вікторія Федорівна, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної торгівлі, митної справи та фінансових технологій, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, м. Харків
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Другие научные работы даной секции
Конференции
Konferencje 2026
Konferencje 2025
Konferencje 2024
Konferencje 2023
Konferencje 2022
Konferencje 2021
