ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ПОВОЄННОГО СУСПІЛЬСТВА
03.10.2025 12:50
[2. Nauki ekonomiczne]
Автор: Буга Оксана Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Комунальний заклад вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», м. Вінниця
Вступ. Повоєнне суспільство стикається з комплексом викликів, що охоплюють соціальну, економічну та інституційну сфери. У цьому контексті державні фінанси відіграють ключову роль у забезпеченні стабільності, відновленні інфраструктури, підтримці населення та стимулюванні економічного зростання. Ефективне управління фінансовими ресурсами держави є основою для формування нової моделі сталого розвитку.
Мета. Визначити особливості функціонування державних фінансів у повоєнному суспільстві та розробити рекомендації щодо їх стратегічного управління.
Завдання:
• Проаналізувати трансформацію бюджетної політики в умовах постконфліктного відновлення.
• Визначити пріоритети фінансування соціальних та економічних програм.
• Дослідити механізми залучення міжнародної допомоги та інвестицій.
• Оцінити ризики та обмеження у сфері державних фінансів.
Повоєнний період – це час глибоких трансформацій, коли суспільство стикається з викликами відновлення інфраструктури, реінтеграції ветеранів, підтримки постраждалих громад та стабілізації економіки. У цьому контексті державні фінанси відіграють ключову роль як інструмент мобілізації ресурсів, забезпечення соціальної справедливості та стимулювання економічного зростання.
Державні фінанси – це сукупність економічних відносин, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових ресурсів держави. У повоєнному суспільстві вони набувають особливого значення як інструмент стабілізації, соціального захисту та економічного відновлення.
У класичному розумінні (А. Вагнер, Р. Масгрейв) державні фінанси виконують три функції:
• Алікаційна – забезпечення суспільних благ;
• Розподільча – перерозподіл доходів;
• Стабілізаційна – згладжування економічних циклів.
У повоєнному контексті ці функції доповнюються:
• Реконструктивною – фінансування відновлення інфраструктури;
• Інтеграційною – реінтеграція ветеранів, переселенців, постраждалих громад.
У повоєнний період держава часто застосовує фіскальну експансію – збільшення державних витрат і дефіциту бюджету з метою стимулювання економіки. Теоретично це базується на кейнсіанській моделі, згідно з якою: «У період кризи держава має витрачати більше, ніж отримує, щоб активізувати сукупний попит» (Дж. М. Кейнс).
Ключові інструменти: державні інвестиції в інфраструктуру; субсидії та гранти для бізнесу; соціальні трансферти; податкові пільги.
Після війни держава стає головним інвестором у відновлення зруйнованих міст, доріг, мостів, лікарень, шкіл та інших об’єктів інфраструктури. Через бюджетні програми фінансуються: реконструкція житлового фонду; відновлення енергетичних систем; розмінування територій; підтримка малого та середнього бізнесу.
Ці витрати мають довгостроковий ефект – вони створюють робочі місця, активізують внутрішній попит і сприяють економічній стабілізації.
У повоєнному суспільстві держава повинна забезпечити соціальний захист: виплати ветеранам та постраждалим; пенсійне забезпечення; медичну реабілітацію; психологічну допомогу.
Ці видатки не лише виконують гуманітарну функцію, а й сприяють соціальній згуртованості та зниженню напруги в суспільстві.
Повоєнна держава стикається з дилемою: з одного боку, необхідно збільшити доходи бюджету, з іншого – не можна надмірно обтяжувати бізнес і громадян. Тому важливо: запроваджувати прогресивне оподаткування; стимулювати інвестиції через податкові пільги; боротися з тіньовою економікою.
Ефективна податкова політика дозволяє акумулювати ресурси без шкоди для економічної активності.
Також важливим аспектом є залучення міжнародної допомоги – у багатьох випадках державні фінанси повоєнного періоду доповнюються: грантами від міжнародних організацій (Світовий банк, МВФ, ЄС); кредитами на пільгових умовах; гуманітарною допомогою.
Ці ресурси мають бути використані прозоро та ефективно, з урахуванням стратегічних пріоритетів.
У період відновлення особливо важливо забезпечити прозорість і контроль, а саме: публічний доступ до бюджетної інформації; громадський контроль за витратами; антикорупційні механізми.
Це підвищує довіру громадян до держави та сприяє ефективному використанню ресурсів.
Пропозиції щодо фінансових ресурсів повоєнного суспільства: розробити довгострокову фінансову стратегію відновлення; забезпечити максимальну прозорість бюджетних процесів; посилити міжнародне партнерство у фінансуванні реконструкції; інвестувати в людський капітал – освіту, медицину, реабілітацію; створити спеціальні фонди для підтримки постраждалих регіонів.
Висновки. Державні фінанси в повоєнному суспільстві – це не просто бухгалтерія, а стратегічний інструмент національного відродження. Вони мають бути гнучкими, соціально орієнтованими та прозорими. Від їх ефективності залежить темп і якість відновлення країни.
Література
1. Бюджетний кодекс України : Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
2. Гуменна, О. В. Державні фінанси: теорія і практика : навч. посіб. / О. В. Гуменна. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 312 с.
3. Кравець, Р. В. Фінансова політика держави у період післявоєнного відновлення / Р. В. Кравець // Економіка та держава. 2023. № 4. С. 45–49.
4. Міжнародний валютний фонд. Звіт про фінансову стабільність України у 2023 році. Режим доступу: https://www.imf.org/ukraine-report-2023.
5. Савченко, В. Фінансова система України в умовах війни та післявоєнного розвитку / В. Савченко // Фінанси України. 2022. № 11. С. 5–15.
6. Світовий банк. Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment, 2023. Режим доступу: https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/publication/recovery-assessment-2023.
7. Шевчук, О. В. Державні фінанси: сучасні виклики та перспективи / О. В. Шевчук. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. 278 с.