ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2011

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТ У ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

03.07.2022 12:28

[2. Економічні науки]

Автор: Дяк Олег Вікторович, аспірант, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ


В умовах глобалізації економіки світова фінансова система стає все більш централізованою. Нині центральні банки держав контролюють всі фінансові інструменти операцій, від процентних ставок до випуску валюти. У той же час державні регулятори, міжнародні корпорації та міжурядові організації мають величезний вплив на фінансові інституції.

Незважаючи на те, що така централізація дала змогу створити велику частку валового продукту, вона також сприяє формуванню численних глобальних викликів і ризиків у фінансовій сфері, які існують наразі.

Оскільки фінансові важелі зосереджені здебільшого у кількох великих установах, таких як центральні банки та міжнародні компанії, це може призвести до того, що один масштабний збій може знищити всю фінансову систему і викликати наступну глобальну світову кризу. Така ситуація сталася в 2008 році, коли американські іпотечні кредити призвели до банкрутства великих інвестиційних фондів, створюючи ефект хвилі по всьому світу. 

Як результат, це спонукало до пошуку альтернативи у фінансовій світовій системі та створення нового децентралізованого механізму, який би не здійснював жорстке регулювання, що зосереджене в обмеженій кількості інституцій. Одним із вирішень проблеми централізованості стала технологія блокчейну, яка була описана задовго до цього та якраз передбачала відсутність концентрації контролю в обмеженого кола установ над всіма операціями  системи. У 2008 році був опублікований концепт першої в світі криптовалюти, а згодом у 2009 році його було реалізовано у вигляді токена Bitcoin. Її функціонування дотримується певних принципів:

 не має центрального органу управління, ніхто не може контролювати всі операції і баланси в мережі; 

 усі операції перевіряються мережею учасників, тобто іншими користувачами; 

 кожна операція комплектується з іншими для формування блоку, з яких складається безперервний ланцюг; 

 кожен блок має криптографічне посилання на попередника, що робить неможливим зміну інформації в одному блоці без необхідності внесення змін в усі наступні; 

 анонімність переказів у системі;

 мінімальна плата за транзакції;

 винагородження користувачів, які супроводжували операції в системі;

 безпечне зберігання коштів на «холодних» гаманцях, або гаманцях на криптовалютних інституцій. [1]

Після створення Bitcoin, було розроблено тисячі інших криптовалют, кожна з яких мала свою специфіку, та вирішує різні потреби користувачів та надає додаткові переваги. По суті сформувалась децентралізована платіжна система, яка дала змогу користувачам нечувану раніше свободу, оминаючи умови світових фінансових інститутів та банків, що є основною ідеєю неокласичної теорії економіки.

Запровадження даної системи і збільшення її популяризації призвело до і до негативних наслідків. Велика кількість тіньових операцій, які заборонені законом здійснюються за допомогою криптовалют, через складність відслідковування особи, яка їх проводила.

Серед основних типів тіньових незаконних операцій можна виділити такі:

1) Спекуляції на ринку. До них можна віднести спекуляції, за допомогою популярності впливати на ціну активів. Яскравим прикладом є спекуляції Ілона Маска криптовалютою Doge, що впливає на курс токен. Також можна навести приклад із короткостроковою популяризацією токена «Squid games» за співзвучність з однойменним серіалом. Як результат, засновники даного токени отримали кошти від користувачів, які придбали даний токена та заблокували можливість їх виводу і продажу, а всі кошти привласнили фактично собі [2].

2) Фінансові піраміди. Поширеним прикладом є також класичні фінансові піраміди, які обіцяють шалені відсотки прибутку через торгівлю криптовалютою та через інші супутні операції. Такі компанії зазвичай не мають офіційної реєстрації в жодній із країн та не регулюються жодним фінансовим інструментом. Крипто-піраміди мають агресивний маркетинг, який спонукає до депозитів на їх платформу, а також можуть діяти за схемою мережевого маркетингу і збільшувати кількість користувачів із геометричною прогресією. В той момент, дана платформа не може погасити відсотки прибутку своїм юзерам, вони блокують можливість виводу коштів та привласнюють весь накопичений капітал [3].

3) Платформи через які проходять незаконні операції. До них належать обмінні криптогаманці де можна швидко обміняти фіатні кошти на криптовалюту не підтверджуючи особистість. За допомогою анонімних гаманцями, фінансуються незаконні операції, пов’язані з торгівлею зброєю наркотиками та ін. За дослідженням 2021 року велика частка заборонених операцій зосереджена у Східній Європі. Наприклад у 2021 році, були накладені санкції на  криптобмінник Suex, який був причетний до фінансування забороненої організації Гідра [4].

Дані прецеденти показують, що у децентралізованій системі є свої недоліки, які негативно впливають на економіку. Для вирішення даних проблем необхідна регуляція і визнання операцій з криптовалютами на світовому рівні. Основним аспектом має стати визнання криптовалют фінансовим активом, та обмежити доступ до купівлі і продажу активів на великі суми анонімним користувачами, тобто запровадити необхідну верифікацію користувачів. Оскільки переважна більшість операцій з криптовалютами здійснюється на платформах- посередниках, дані компанії повинні мати реєстрацію та регулюватись фінансовими органами, згідно вимог законодавства. Це дасть змогу гарантувати повернення активів користувачам, які зберігаються на даних платформах.

Певні кроки щодо часткової регуляції децентралізованої системи криптовалют вже здійснені у багатьох країнах Європи та Америки. Але в більшості країн криптовалюти на державному рівні не регулюються, що призводить до обхідних шляхів для зловмисників та шкоди звичайним користувачам.

Список використаних джерел:

1. Nakamoto Satoshi. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf

2. Squid Game crypto token collapses in apparent scam [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.bbc.com/news/business-59129466

3. Чепкова, Т.О. Топ-7 скам проектов: PRIZM, PlusToken, OneCoin и другие [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://beincrypto.ru/learn/top-zhivyh-i-mertvyh-kriptovalyutnyh-skamov/

4. Eastern Europe’s Crypto Crime Landscape: Scams Dominate, Plus Significant Ransomware Activity [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://blog.chainalysis.com/reports/eastern-europe-cryptocurrency-geography-report-2021-preview

5. The 2021 Geography of Cryptocurrency Report [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://go.chainalysis.com/rs/503-FAP-074/images/Geography-of-Cryptocurrency-2021.pdf

6. Inside the cryptocurrency scam vortex [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.theverge.com/22522380/cryptocurrency-scams-hacks-bitcoin

________________________

Науковий керівник: Петрик Олена Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення