ЗНАЧЕННЯ СТАТИСТИКИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2011

ЗНАЧЕННЯ СТАТИСТИКИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ

13.09.2021 23:34

[2. Экономические науки]

Автор: Чепіль Ю.Б., студентка, кафедра обліку і аудиту, Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів; Шевців Л.Ю., к.е.н., кафедра обліку і аудиту, Львівський національний університет ім. Івана Франка, м. Львів


Статистика, як наука, що вивчає закономірності процесів суспільного життя в конкретних умовах місця і часу, за допомогою певної системи категорій, понять і показників на основі масових даних дає цим процесам об'єктивне і точне числове вираження. В цьому її відмінна риса як науки, в цьому її особливість порівняно з іншими суспільними науками. Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільних явищ і процесів із врахуванням їх якісного змісту, місця і часу перебігу [1, с. 224; 2 ].

Статистика наукових досліджень піднімає питання, пов’язані з діяльністю організацій чи підприємств, які проводять наукові дослідження. Метою такого наукового дослідження, насамперед, є коректне та достовірне вивчення явища або процесу, а також, впровадження корисних для соціуму результатів дослідження. Говорячи про статистику і її роль у наукових дослідженнях, можна стверджувати, що вона є їх невід’ємною складовою. Адже, саме на основі статистичних даних, розрахунків, статистичного прогнозування, планування, статистичних моделей, аналізу проводяться наукові дослідження. 

Застосування статистики є необхідною умовою для реалізації наукових досліджень, якщо в результаті очікують точний, безпосередній, актуальний та достовірний результат.

Всім відомо, що статистика активно функціонує як окрема наука, проте вона також є пов’язана із іншими науками. Вона дає змогу побачити розвиток суспільних явищ в певних умовах.  У цьому їй «допомагають» такі науки як інформатика, математика, економіка, економічна теорія, агрономічна наука, макроекономіка. 

Теоретичною основою статистики є економічна теорія, яка ґрунтується на політичній економії. Для того, щоб правильно вивчати кількісний аспект суспільних явищ, потрібно знати природу і суть цих явищ, а пізнати їх можна тільки за допомогою положень економічної теорії. Слід зауважити, що не тільки статистика використовує положення, встановлені політичною економією, але й остання, широко використовує положення, факти і висновки, встановлені статистичним дослідженням [3, с.592]. 

Також, статистика використовує класичні розділи математики. Саме ця точна наука має важливе місце в статистиці, адже вона дозволяє застосовувати математичні методи у статистичних та наукових дослідженнях. Таке поєднання наук в результаті дає можливість поглибити аналіз досліджуваної інформації.

Статистика також має тісний зв’язок із макроекономікою, яка використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці держави [4, с. 94-106]. 

Також, при дослідженні впливу будь-яких агротехнічних заходів на врожайність, збираючи статистичні дані, спираються на дослідження агрономічної науки. Тут теж застосовують теорії інформатики, для швидкого отримання коректних результатів дослідження, шляхом застосування новітньої обчислюваної техніки. 

Як не дивно, статистика як наука, також, пов’язана з філософією. 

Тісний взаємозв’язок існує між статистикою та філософією, яка за допомогою своїх законів і категорій розкриває природу, сутність та закони розвитку суспільства, а також стадії та форми, які вони проходять на своєму історичному розвитку. Ними обов`язково необхідно керуватися при статистичному дослідженні, якщо ми бажаємо одержати вірогідне знання [5, с. 304].

Статистика поєднується і з іншими науками, доповнюючи одна одну. Отже, можна зробити висновок, що статистична наука тісно пов’язана майже з усіма науками, в основі яких лежать певна база статистичних даних, порівняльні показники, зручні методи математичних розрахунків та, які вивчають суспільні явища і  процеси.

Література:

1. Курс лекцій з дисципліни «Статистика». Частина 1. Теорія статистики: В.П. Сторожук, О.В. Кустовська, Є.І. Ткач, І.М. Шост та ін.; За ред. Є.І. Ткача – Тернопіль: Економічна думка, 2006 . – 224 с.

2. Електронний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org

3. Мармоза А.Т. Теорія статистики [текст] підручник / А.Т. Мармоза – 2-ге вид.перероб.тадоп. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 592 с.

4. Лагутін В.Д. Макроекономіка. Тема 3. Теорія макроекономіки і макроекономічної політики [Текст] : Підручник / В. Д. Лагутін // Економічна теорія : Науковий журнал. - 2007. - N2. -  94-106 с.

5. Кальман О.Г. Правова статистика: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. — Харків: Право, 2004. - 304 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021



Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукова спільнота - інтернет конференції

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення